TextBook лом «луна» — як у Дор-ломін, Еред-Ломін; із ним же пов’язані Ламмот, Лантір-Ламат.
ломе «присмерк» — як у Ломіон, ломелінди; див.: ду.
лонде «закрита гавань» — як в Алквалонде; синдарська форма — лонд (лонн) — як у Мітлонд.
лос «сніг» — як в Ойолоссе (мовою квенья ойо — «завжди» та лоссе — «сніжний», «сніжно-білий»); синдарське лосс наявне в Амон-Уілос і Аеґлос.
лот «квітка» — як у Лотлоріен, Німлот; квенійське лоте присутнє в Нінквелоте, Вінґілоте.
луін «синій» — як в Еред-Луін, Геллуін, Луініл, Міндоллуін.
маеґ «гострий, пронизливий» (мовою квенья — майка) — як у Маеґлін.
мал- «золото» — як у Малдуін, Маліналда; також у маллорн і в Кормалленське Поле, що означає «золоте коло», назване так через кулумалда — дерева, які росли там (див.: кул-).
ман- «добрий, благословенний, незіпсований» — як в Аман, Манве; похідні від Аман бачимо в Аманділ, Араман, уманьяри.
мел- «любов» — як у Меліан (від Мельянна — «дорогий дарунок»); цю основу бачимо також у синдарському слові меллон — «друг» — у написі на Західній брамі Морії.
мен «шлях» — як у Нумен, Г'ярмен, Ромен, Формен.
менел «небеса» — яку Менелділ, Менелмакар, Менелтарма.
мерет «свято» — як у Мерет-Адертад; також у Меретронд (Бенкетна Зала в Мінас-Тіріті).
мінас «вежа» — як в Аннумінас, Мінас-Анор, Мінас-Тіріт тощо. Та сама основа трапляється в інших словах на позначення виокремлених, рельєфних об’єктів, наприклад, Міндоллуін, Міндон; імовірно, спорідненим словом є квенійське мінья — «перший» (пор.: Тар-Міньятур — ймення Елроса як першого Короля Нуменору).
мір «коштовність» (міре мовою квенья) — як в Елемміре, ґваіт-і-мірдайн, Міріель, Науґламір, Тар-Атанамір.
міт «сірий» — як у Мітлонд, Мітрандір, Мітрім; також у Мітейтель — ріка Сиводжерельна в Еріадорі.
мор «темний» — як у Мордор, Морґот, Морія, моріквенди, Мормеґіл, Морвен та ін.
мот «присмерк» — як у Нан-Елмот.
нан(д) «долина» — яку Нан-Дунґортеб, Нан-Елмот, Нан-Татрен.
нар «вогонь» — як у Нарсіл, Нар’я; наявне також у початкових формах Аеґнор (Айканаро — «Разюче Полум’я» або «Нещадний Вогонь») і Феанор (Феанаро — «Дух Вогню»). Синдарським відповідником був наур — як у Саммат-Наур — «Огненні Покої» в Ородруіні. Від того самого стародавнього кореня (а)нар походить назва Сонця: квенійською — Анар (також в Анаріон), синдарською — Анор (пор.: Мінас-Анор, Аноріен).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сильмариліон» автора Толкін Джон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складові частини квенійських і синдарських власних назв“ на сторінці 6. Приємного читання.