TextBook каран «червоний», мовою квенья — карне — яку Карантір, Карніл, Орокарни; також у Карадрас (від каран-расс «Червоний Ріг» в Імлистих Горах) і Карніміріе («прикрашений червоними коштовностями» — горобина в пісні Живосміха). Переклад Кархарот (у тексті — «Червона Паща») асоціативно пов’язаний із цим словом; див.: карак-.
квен- (квет-) «казати, говорити» — як у квенди (калаквенди, лайквенди, моріквенди), квенья, Валаквента, Квента Сильмариліон. У синдарському варіанті замість кв маємо п (або б): педо — «говорити» в написі на Західній брамі Морії — відповідає квенійській основі квет-, і у словах Ґандалфа перед брамою: ласто бет ламмен («слухайте слова з моїх уст»); бет — «слово» — відповідає квенійському кветта.
кгелек- «лід» — як у Гелкар, Гелкараксе (квенійське гелка — «лід», «холодний, як лід»). Але у слові Гелеворн першим елементом є синддрське гелез — «скло», — що походить од кгуздулського — кгелед (пор.: Кгелед-зарам — «Дзеркальне Озеро»); Гелеворн означає «чорне дзеркало» (пор.: ґалворн).
кгіл- «іти слідом» — як у гілдори, Гілдоріен, Елухіл.
кел- «відходити», про воду — «відпливати, спливати» — як у Келон; від ет-келе — «витікання води, джерело» — походить, беручи до уваги певну перестановку приголосних, квенійське егтеле, синдарський відповідник якого — ейтель.
келеб «срібло» (мовою квенья — телеп, телпе — як у Телперіон) — як у Келеборн, Келебрант, Келеброс. Келембрімбор означає «срібний кулак», від прикметника келебрін — «срібний» (ідеться не про «виготовлений зі срібла», а про «подібний до срібла відтінком або цінністю») — і паур (мовою квенья — куаре) — «кулак», — часто вживається у значенні «кисть»; квенійська форма згаданого імені — Телперінкуар. Келебріндаль також є поєднанням прикметника келебрін і складника тал, дал — «стопа».
кемен «земля» — як у Кементарі; квенійське слово на позначення землі як горизонтальної поверхні попід менелом — небесами.
кір- «розрізати», «розтинати» — як у Калакір’я, кірт, Анґертас, Кіріт (Нінніах, Торонат). Від його значення «хутко пробиратися крізь щось» походить квенійське кір’я — «гостроносий корабель» (пор.: англійське cutter — катер), це значення проступає у словах Кірдан, Тар-Кір’ятан, а ще, без сумніву, в імені Ісілдурового сина Кіриона.
корон «курган» — як у Короллайре (його також називали Корон-Ойолайре, останнє слово означає «Вічне літо», пор.: Ойолоссе); пор.: Керін-Амрот — великий курган у Лотлоріені.
ку «лук» — як Куталіон, Дор-Куартол, Лаер Ку Белеґ.
куівіе «пробудження» — як у Куівіенен (синдарською — Нен-Ехві). Інші похідні того самого кореня Дор-Фірн-і-Гуінар, коіре — першопочаток весни, синдарською — ехвір, «Володар Перстенів», «Додаток D»; коімас — «хліб життя», квенійська форма синдарського лембас.
кул- «золотисто-червоний» — як у Кулуріен.
куру «вправність» — як у Куруфін(ве), Курунір.
лад «рівнина», «долина» — як у Даґорлад, Гімлад; імлад — вузька долина зі стрімкими схилами в Імладрісі (пор.: Імлад-Морґул в Ефель-Дуаті).
лауре «золото» (про світло та колір, а не про метал) — як у Лаурелін; синдарські форми — у Ґлорезель, Ґлорфіндел, Лоеґ-Нінґлорон, Лоріндол, Ратлоріель.
лах «стрибуче полум’я» — як у Даґор-Браґоллах і, можливо, Анґлахел (меч, що його викував Еол із метеоритного заліза).
лін (1) «ставок», «озеро» — як у Лінаевен (у слові є також складник аев (айве мовою квенья) — «маленька пташка»), Тейґлін; пор.: аелін.
лін- (2) цей корінь, що має значення «співати, лунати як музичний звук», трапляється в Айнуліндале, Лауреліна, ліндари, Ліндон, Еред-Ліндон, ломелінди.
літ «попіл» — як в Анфауґліт, Дор-ну-Фауґліт; також в Еред-Літуі — Попелясті Гори, які утворювали північний кордон Мордору, та Літлад — «Рівнина Праху» біля підніжжя Еред-Літуі.
лок- «згин», «петля» — як в урулокі (мовою квенья (г)локе — «змія», «змій», луґ — синдарською).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сильмариліон» автора Толкін Джон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Складові частини квенійських і синдарських власних назв“ на сторінці 5. Приємного читання.