Розділ «Складові частини квенійських і синдарських власних назв»

науґ «гном» — як у науґріми; див. також: Ноґрод у статті ґрот. Пов’язане з ним синдарське слово «гном» — ноґот, множина — ноеґит (ноеґит-нібін — «дрібногноми») та ноґотріми.

-(н)діл дуже поширене закінчення власних назв осіб: Аманділ, Еаренділ (скорочена форма — Еарніл), Еленділ, Марділ та ін.; йдеться про «відданість», «безкорисливу любов» (див.: Марділ у статті бар).

-(н)дур у іменах, як-от Еарендур (скорочена форма — Еарнур), уподібнюється за значенням до -(н)діл.

нелдор «бук» — як у Нелдорет; але у вузькому значенні слова це, здається, була назва Гірілорна — великого бука з трьома стовбурами (нелде— «три» — й орн).

нен «вода», вживалося щодо ставків, озер і невеликих річок, як у Нен-Ґіріт, Неннінґ, Ненуіал, Ненья; Куівіенен, Уінен; також у багатьох іменах у «Володарі Перстенів»: Нен-Гітоель, Бруінен, Емин-Арнен, Нурнен. Нін — «мокрий» — як у Лоеґ-Нінґлорон; також у Ніндалф.

нім «білий» (від давнішого німф, німп) — як у Німбретіл, Німлот, Німфелос, ніфреділ (ніфред — «блідість»), Барад-Німрас, Еред- Німрайс. Квенійським відповідником було нінкве; таким чином, Нінквелоте = Німлот. Пор. також: Танікветіл.

орн «дерево» — як у Келеборн, Гірілорн; пор.: Фанґорн — «Деревобородий» — і маллорн — форма множини від меллирн — дерева Лотлоріену.

ород «гора» — як в Ородруін, Танґородрім; Орокарни, Оромет. Форма множини — еред — як в Еред-Енґрін, Еред-Ліндон тощо.

ос(т) «фортеця» — як в Анґреност, Белеґост, Форменос, Форност, Мандос, Нарґотронд (від Нароґ-ост-ронд), Ос(т)ґіліат, Ост-ін-Езіл.

палан (мовою квенья) «з краю в край» — як у палантіри, Тар-Палантір.

пел- «рухатися по колу», «оточувати» — як у Пеларґір, Пелори й у Пеленнор — «огороджена земля» в Мінас-Тіріті; також в Ефель-Брандір, Ефель-Дуат (ефель — від ет-пел — «зовнішня огорожа»).

рам «стіна» (рамба мовою квенья) — як в Андрам, Рамдал; також у Раммас-Ехор — стіна довкола Пеленнорських Полів поблизу Мінас-Тіріта.

ран- «блукати, бурлакувати» — як у Рана (Місяць), Мітрандір, Аерандір; також у назві ріки Ґілраен у Ґондорі.

рант «течія» в назвах річок Адурант (аду — «подвійний») і Келебрант («Срібна Жила»).

рас «ріг» — як у Барад-Німрас, також у Карадрас («Червоний Ріг») і Метедрас («Остання Вершина») в Імлистих Горах; форма множини — райс — в Еред-Німрайс.

рауко «демон» — як у валараукар; синдарською — рауґ, роґ, як у балроґ.

ріл «блиск» — як в Ідріль, Сильмарил; також в Андуріл (меч Араґорна) та мітрил (морійське срібло). Ймення Ідріль мовою квенья було Ітарілле (чи Ітарілде), від основи іта— «іскорка».

рім(рим) «велика кількість, юрба» (рімбе мовою квенья), зазвичай уживане у збірних формах множини, як-от ґолозріми, Мітрім (див. «Покажчик»), науґріми, Танґородрім тощо.

рінґ «холодний, морозний» — як у Рінґіл, Рінґвіл, Гімрінґ, також у назві ріки Рінґло в Ґондорі й у рінґаре — квенійській назві останнього місяця року («Володар Перстенів», «Додаток D»).

ріс «розтинати», вважають, що юно змішалося з подібною за значенням основою кріс- (похідною від кореня кір— «розрізати, розтинати»); звідси Анґріст (також Оркріст — «Ґобліносік» — меч Торіна Дубощита), Кріссаеґрім, Імладріс.