Розділ «Кафизма №2»

4В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя.

5Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої.

6Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої.

7Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї.

8Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх,

9укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене.

10Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя.

11Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі.

12Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся.

13Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм;

14від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм.

15А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.

Слава…

Після 2-ї кафізми Трисвяте.

І тропарі, глас 2.

Я, Господи, як те дерево неплідне, покаянного плоду не приніс Тобі ніколи. Боюся бути зрубаним і страшуся вогню невгасимого. Тому благаю Тебе: раніше, ніж це станеться, наверни і спаси мене.

Наче хвилі морські, напали на мене беззаконня мої, як човник, кидають мене по пучині гріховній, але до тихого пристановища Твого приведи мене, Господи, покаянням і спаси мене.

Слава..

“Помилуй мене”, — благав Давид, і я до Тебе взиваю: згрішив я, Спасе. Гріхи мої очисти покаянням і спаси мене.

І нині...