Розділ «Кафизма №15»

9бо Він наситив душу спраглу і душу голодну сповнив добром.

10Вони сиділи в темряві і тіні смертній, сковані скорботою та залізом,

11бо не скорилися словам Божим і зневажали вони Всевишнього.

12Він же смирив серця їхні стражданнями, вони падали, і не було кому допомогти їм.

13Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,

14вивів їх із темряви і тіні смертної і кайдани їх розірвав.

15Нехай же прославляють Господа за милість Його і дивні діла Його для синів людських:

16бо розбив Він брами мідні і замки залізні зламав.

17Непокірні страждали через беззаконне життя своє і за неправди свої терпіли.

18Душа їхня відверталася від усякої поживи, і наблизилися вони до воріт смерти.

19Тоді взивали вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволив їх від бід їхніх,

20послав їм слово Своє і зцілив їх, і з могил їхніх вивів їх.

21Нехай же прославляють Господа за милість Його і за дивні діла Його для синів людських.

22Нехай приносять Йому жертви хвали, і піснями радости нехай сповіщають про діла Його.

23Ті, що на кораблях плавають по морю і виконують роботу свою на водах великих,

24вони бачать діла Господні і чудеса Його на глибині:

25скаже Він — і здійметься буйний вітер, який високо підносить хвилі, —

26піднімає їх до неба, і опускає в безодню, і від страху мліє душа людей.

27Кружляють вони і хитаються, наче п’яні, — зникає вся мудрість їхня.

28Тоді взивають вони до Господа в скорботі своїй, і Він визволяє їх від біди.