Розділ «Кафизма №10»

11і кажуть: “Як довідається Бог? І чи знає Всевишній?”

12І ось ці нечестивці завжди живуть у достатку і примножують багатство.

13[І я сказав:] “Чи не даремно я дбаю про чистоту серця і в невинності умивав руки мої;

14віддавав себе під удари щодня і щоранку себе осуджував?”

15Але коли б я сказав: “Буду і я так жити”, то я став би зрадником перед родом синів Твоїх.

16І я став думати, як би мені все це зрозуміти, але тяжким було це в очах моїх.

17Аж поки не ввійшов я у святиню Божу та не зрозумів кінця їхнього.

18Дійсно, на слизькій дорозі поставив Ти їх, над прірвою стоять вони.

19Як несподівано прийшли вони до занепаду! Щезли, погинули за беззаконня свої.

20Як щезає сон того, хто прокинувся, так Ти, Господи, розбудивши їх, знищив помисли їхні у місті Твоїм.

21Коли хвилювалося серце моє і боліла душа моя,

22я був нерозумним, я як тварина був перед Тобою.

23Але я завжди з Тобою, Ти тримаєш мене за праву руку мою.

24Ти порадою Твоєю провадиш мене, і до слави Твоєї Ти приймеш мене.

25Хто бо для мене є на небі? І чого без Тебе бажати мені на землі?

26Знемагають серце моє і тіло моє за Тобою, Боже серця мого і доле моя, Боже, навіки.

27Бо ось ті, що віддалили себе від Тебе, гинуть. Ти знищуєш кожного, хто відступає від Тебе.

28А мені найкраще прихилятися до Бога, покладати на Господа надію мою, сповіщати про всі діла Твої в Церкві Твоїй [у вратах дочки Сионової].

Псалом Асафа. (Повчання.)

1Навіщо, Боже, відкинув Ти нас назавжди? Навіщо розпалився гнів Твій на овець стада Твого?