Розділ «В катакомбах»

Не я один духовну спрагу маю,

не я один так серцем голодую,

багато нас таких. Мені казав один товариш-раб, що десь над Тибром,

як перейти отруєну Маремму,

є табор потайний рабів-повстанців.

Утомлені своїм довічним рабством,

вони гадають розірвати пута і скинути ярмо з своєї шиї.

Патрицій

Ти думаєш, вони надовго скинуть?

Неофіт-раб

Хоч би на мить, і то вже варто труду!

Я сподівався на довічну волю в громаді вашій, але ви й на мить «солодкого ярма» не здатні скинуть.

Так чи не краще залишити мрії про вічне і піти на часове,

замість агап на оргію криваву?

Патрицій

Скажи – на хрест і на ганебну страту.

Неофіт-раб

Ей, християнине, з якого часу у вас ганебною зоветься страта?

Невже се ви жахаєте хрестом?

Адже Месія ваш не посоромивсь укупі з розбишаками конати на тім хресті.