Розділ «ОПОВІДАННЯ ШОСТЕ (РОКИ 1735-1775). НОВА СІЧ»

Породила твоя пані хорошого сина;

Ой, все гаразд, пане Саво, та за одно страшно:

Виглядають гайдамаки із-за гори часто».

– Та нехай вони виглядають, – я їх не боюся! —

Єсть у мене війська много, – я з ними поб'юся! —

Ой, сів Сава кінець столу – та листоньки пише,

А Савиха молодая дитину колише;

Сидить Сава кінці столу – листоньки читає»

А Савиха молодая важкенько зітхає:

– Ой, ну, люлі, мале дитя, ой, ну, люлі, спати, —

Наїхали гайдамаки до нашої хати. —

А у того пана Сави весь двір на помості,

Приїхали та до нього козаченьки в гості.

«Здоров, здоров, пане Саво, а що ти гадаєш;

Здалека ти гостей маєш, – чим їх привітаєш?»

– Ой, чим же вас, милі братця, я буду вітати, —

От дав мені Господь сина, – буду в куми брати. —

«Ой, чом же ти, пане Саво, тоді не кумався,

Як у Січі з отаманом у вічі видався?

Та йшов же ти біля його та й не привітався?»