Розділ «ОПОВІДАННЯ ДРУГЕ (РОКИ 1590-1648). БОРОТЬБА ЗА ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ З-ПІД ПОЛЬЩІ»

Відтіля побігали.

І до байраків, до мелюсів добігали

І тернові віття, верхи стинали,

Своєму найменшому брату,

Пішій-нішаниці, на признаку покидали.

Далі з байраків, із мелюсів вибігали,

І не стало ні байраків, ні мелюсів ставати,

І тільки поле леліє,

На йому трава зелена зеленіє.

Старший брат теє зачуває,

Словами промовляє:

«Братику милий,

Голубоньку сивий!

Лиш ми будем коло своїх каптанів чорні китиці видирати,

То як дасть нам Господь до батька, до матері, до роду прибувати,

І ні в чім буде між білу челядь піти погуляти».

Середульший брат на те не потурає,

З-під червоного каптана чорні китиці видирає

І своєму меншому брату, пішій-пішаниці,

По шляху Муравському на приміту покидає.