Розділ «Незаплачене київське подимне»

Прилучені 1569 р. до Польської корони українські землї досить швидко вкладали ся в рами нового устрою – але не там, де сей новий устрій приносив з собою меньше приємні новини, особливо в Київщинї, «яко на Українї». Плата подимного, в заміну иньших даней і оплат, була новиною, і як показує поданий низше документ, знайдений в Литовській Метрицї (т. зв. Руській Метрицї) Московського Архива Министерства Справедливости (Записи В. кн. 11 л. 100), тут з ним не спішили ся: в 1596 р. ще не було плачено подимного від самого 1569 р. (підозрівати справедливість сього факта не бачу причини) *), і мабуть правительство робило в тім напрямі проби не конче успішні, коли вкінці подарувало вею сю подимну залеглість двом заслуженим воякам за заслуги; очевидно, воно стратило надїю стягнути сей податок, коли так за нїщо його відступило. Чи удало ся обдарованим щось стягнути з київських обивателїв, зістаєть ся нам незвісним.

*) В виданню д. Яблоновского (rуda dziejowe т. XX) подимних тариф з київського воєводства для XVI в. не бачимо; не знахожу їх і в своїх записках з архиву Коронного Скарбу, але на повність їх не положу ся.

Подымне києвскоє Лысаковскому и Коморовскому.

Жикгимонт третий. Ознаймуємы тым листом всЂмъ вобець и кождому зособна, нинешнимъ и напотомъ будучимъ, иже што обыватели земли Києвскоє вшелякого стану кондиции людей не платили подымного от летъ двадцати и далей, и не заховали се в той повинности по обычаю иних землъ наших, з немалою шкодою скарбу нашого, ино мы господаръ преречоноє подымное з ласки нашоє господарскоє отдали єсмо урожоным Еразмови Коморовскому и Станиславови Лысаковскому, слугам нашим, якоже и тым листом нашимъ за ихъ верныє уставичныє и добре загорлованыє на войнах наших службы даємо вечными часы, с тым докладомъ, же они за тую толко двадцат лет и килка, почавши от року унии Любелской ажъ до нинешнего року деветдесят шостого обывателъ землЂ Киевское тоє то подымноє выбрати мают и на свой пожиток обернути волни будут; которого то выбраня через нихъ преречоного подымного за тыє помененыє роки скарбъ нашъ и нихто иный вжо на обывателахъ києвских за квитами преречоного Комаровского и Лысаковского поискивати и о то их труднити нияким способом не мают и не можетъ вечными часы. Ведже от нинешнего вже року по старому, яко в иных земляхъ вашихъ заховуєт се около того подымного, обыватели наши києвскиє заховатисе мают. Што всЂмъ вобецъ, до которых ведомости сес нашъ листъ прыйдет, а злаща обывателем земли Києвской духовного и свецкого стану людем подданым нашим ку ведомости приводечи росказуемъ, абы сте преречоноє подымноє за тыє лета яко вышей єст написано водлуг сего листу и данины нашоє никому иному одно помененым Лысаковскому и Коморовскому, кгды тым листом нашим обвещени будете, кождый подымноє до рук им отдал в справедливе заплатил, иначей не чинечи с повинности своєє и для ласки нашоє королевскоє. И на то дали есмо сес нашъ лист с подписом руки нашоє королевскоє, до которого на болшую твердост и печат нашу корунную притиснути єсми казали. Писан у Варшаве лета божого нароженя тисеча пятсотъ деветдесят шостого месяца октебра десятого дня, а панованя кролевствъ нашихъ полского девятого а шведского третего року. Sigismundus Rex. Florian Oleszko.

Михайло Грушевський.