TextBook Громи про господа до смертних промовляють.
ХІХ
Я нагонцем побіг моїм конем крилатим
І верхи розіслав з хлопят моторних,
Щоб на горі його з очей нам не втеряти,
Серед тих скель, стовпів предвічних чорних.
І саме довелось тогді його здогнати,
Як лютий барс до нього із-за кручі,
Мов кіт страшний, рябий, мургурополосатий
Плигув і притаївсь, здобичі ждучи.
Я ратищем метнув, як блискавка з-за тучі.
ХХ
Звірюка, мов дракон, круг ратища обвився;
Хлопята із луків його добили,
І кожен з нас умом і серцем веселився,
Що Магомета ми оборонили.
Аж дивимось кругом – нема його між нами,
Шукати, кликати – луна лунає,
І проміж скелями сумними голосами
Наш гук гучний зникає, замовкає…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Магомет і Хадиза » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня друга“ на сторінці 10. Приємного читання.