Тепер же широко розчиним правді двері.
ХVІІ
Хадизо! спогадай, що все зникає з світа…
Земля стоїть, а люде переходять.
Сього небесного вселенського завіта
Ніякі мудрощі не перешкодять.
Усякий чоловік – трава на злачнім полі,
А дні його – квітки на стебелині…
Чи жити, чи вмирать, воно не в нашій волі…
Одцвітемо в одній малій часині,
Цвістимуть інші там, де цвітемо ми нині.
ХVІІ
Як лист прийшов до нас, якась чудовна сила
Вхопила з каравана Магомета
І понесла степом туди, де не посміла
Людська рука розопясти намета.
В захмарну висоту, на гору кам'янисту
Бажав летіти, як орли літають,
Щоб там трапезувать трапезу божу чисту,
Де блискавиць зубчасті стріли сяють,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Магомет і Хадиза » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня друга“ на сторінці 9. Приємного читання.