А райськими цвітуть зцілющими квітками!»
ХV
Почула віддалік Хадиза віщим духом
Самун той, що на світі звуть бідою.
Його познаємо не оком і не вухом:
Він віє сном лихим, гнете журбою.
Тепер, мов під ножем, нещасна стрепенулась;
Очима повела і стиха встала.
Взяла той лист страшний. Мов на кинджал наткнулась,
З такою болестю його читала
І як од холоду, читаючи, дрижала.
ХVІ
Старий ага писав: «Хадизо милостива!
Да буде тінь твоя широка й довга!
Да будеш тільки ти вовік весела і щаслива!
І щоб ліліями цвіла твоя дорога!
Не відпускали ми гонця твого бистрого,
Задержали, як вітра у печері:
Бо відповіднє в нас було б непевне слово,
Писали б до тебе одні химери.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Магомет і Хадиза » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня друга“ на сторінці 8. Приємного читання.