Покинь, душе моя, покинь своє жилище!»
ХХІІІ
І, як по матері малолітки сумують,
Так сум німий обняв усю господу.
Її великий жаль роздертим серцем чують,
І всіх немов опущено у воду.
Веселе займище зробилось могилками.
Оплакують Хадизу вірні слуги.
Свій плач із теплими мішають молитвами,
Всесвітнім врачевством тяжкої туги
І безконечної сердечної недуги.
ХХІV
Безуміє любви, безмуіє печалі!
Найлуччі ліки ви у бога жизні:
Ви, мов ті одводні спасительні канали,
Рятуєте наш дух в його отчизні:
Не даєте гіркій печалі ви залити
Отчизну духа, розум благородний.
І мріями, мов сном, одводите неситий
Отчаяннєм той бистрень переходний,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Магомет і Хадиза » автора Куліш Пантелеймон на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4. Пісня друга“ на сторінці 12. Приємного читання.