Розділ «Із днів журби»

а се твої пекучі сльози

мені стукочуть до душі? 

* * *

Де я не йду, що не почну,

все тінь твоя зо мною,.

і кождий сміх, момент утіх

тьмить хмарою сумною.

"Чого, – питаю я не раз, —

життя моє лоточиш?

Ти не моя, а я не твій,

чого від мене хочеш?

Чи завинив тобі я що?

Чи тужиш так за мною,

що тінь твоя вкрива мене

все хмарою сумною?"

Та тінь мовчить, звичайно – тінь,

ні мови, ні розмови;

а може, се моєї тінь

покійної любови.

* * *