Розділ «Поворіт додому»

Коли ж моїх віршів не будеш хвалить,

То годі укупі нам жити!

77

В молодії давні літа

Від кохання без привіта

Я палав не раз;

Дорогі тепера дрова,

Згас вогонь, душа здорова,

Далебі! от се й гаразд!

Красна любко, не журися!

Нащо сльози? схаменися!

Так роби, як я:

Ти живи, поки живеться,

А журбу забудь, – минеться!

Далебі! та й будь моя.

78

Ти на мене ворогуєш?

Так змінилася відразу.

Буду скаржитись на тебе

Перед світом за образу.