Далеко жене мене доля моя;
В вікні я побачу русяву дівчину,
Їй щиро вклонюся, відходячи, я.
85
Над горами сонечко сходить з-за гаю,
Отари женуть… Тихий ранішній час.
Ти, любко моя, моє сонце, мій раю,
Коли б я побачив тебе ще хоч раз!
Біжу під віконце дівчиноньки швидко…
«Мандрую! прощай, моє щастя ясне!»
Даремне! в віконці дівчини не видко,
Ще спить… і у сні, може, бачить мене?
87
Тихо в полі, гай темніє,
Наступає літній вечір;
Злотий місяць в синім небі
Любим промінням леліє.
Десь блищить водиця тиха,
Край струмка цвірчить десь коник,
Чутно плескіт у струмочку,
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «ибрані поезії» автора Гейне Генріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Поворіт додому“ на сторінці 30. Приємного читання.