Розділ «З подорожі до Гарца»

Пані, лицарі та джури

В коло з світочами йшли,

Закляла людей і замок

Чарівниця зла колись;

Тільки звалища зостались

І сичі там завелись.

Та казали так бабуся:

«Як на певнім місці стать,

В певний час вночі на скелі

Певне слово проказать, —

Знову ясним замком стануть

Всі руїни ті сумні,

Пані, лицарі і джури

Поведуть танки дивні;

Хто ж те слово скаже, – того

Замок буде й люди всі,

Сурми й бубни честь заграють

Молодій його красі».

Так цвіли картини-мрії

На тих рожах-устоньках,