Розділ «З подорожі до Гарца»

Ні! нас мати не побачить, —

Пильно так вона пряде;

Батько гра собі на цитрі

Й пісню давнюю веде.

І дівчатко шепче тихо,

Тихо, ледве чуть мені,

Все розказує про справи

Ваговиті, таємні:

«А тепер бабуся вмерли,

І не ходимо ми вже

На стрілецький двір у Гослар,

Ой там надто хороше!

Живемо ми тут самотні

На холодному шпилі.

А зимою сніг засипле,

То й зовсім ми як в труні.

Я ж дівчина полохлива,

Мов дитина, боязка,

Я боюсь гірського духа,

Що вночі людей ляка…»