TextBook Гай, спереду левада. На леваді попід деревом порозсідались дівчата; другі, забравшись за руки, гуляють і тихо перешіптуються. Убіга, засапавшись, дівчина.
ВИХІД І
Дівчина. Дівчата! дівчата! Ви тут сидите, шушукаєтесь; а там таке диво, таке диво!
Декілька голосів разом. Де диво? Яке диво?
Дівчина. Ось постійте, воно зараз появиться.
Голоси. Де? звідки?… Та кажи вже, що там таке?
Дівчина (хапаючись). Там, дівчата… Іде, дівчата, Лимериха, та п’яна-п’яна! Очіпок набік, коси розпатлалися… а вона, не потураючи на те, танцює та виспівує… За нею Шкандибенко, без шапки; в одній руці пляшка, у другій – чарка… То вона халясує-халясує, та повернеться до його: «Частуй мене, зятю! нехай я таки з твоїх рук вип’ю… Хай я буду знати, кого зятем звати!»… Вип’є та знову – у боки та вскоки! А Шкандибенко чарку об пляшку б’є та приграє… Кумедія, та й годі!
Чутно співи за коном. З-за дерева виходять Лимериха і Шкандибенко.
ВИХІД II
Лимериха (б’є в долошки, танцює і приспівує).
Ой, дай – погуляю!
Бо хорошу дочку маю…
Гоп! гоп! гоп-гоп!
Поти не брав, то й до діла,
А узяв – осточортіла…
Ой, гоп! гоп-гоп!
Поти не брав – порадниця,
А як узяв – ледащиця!
Ой, гоп! гоп-гоп!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Лимерівна» автора Мирниц Панас на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СПРАВА ПЕРША“ на сторінці 1. Приємного читання.