Бояриня
я з посагу свого послати можу.
Степан
Та я не грошей жалую,
Оксано.
Оксана
А чом же ти не хочеш?
Степан
Небезпечно.
(Нахилившись до неї, зовсім нишком.)
Вони там з Дорошенком накладають…
Оксана (здивована мовчить, потім загадково усміхається)
Ну що ж, так, може, й треба.
Степан
Схаменися!
Ти ж так боялася розливу крові,
а ся війна найпаче братовбійна,
що Дорошенко зняв на Україні, —
то ж він татар на поміч приєднав
і платить їм ясиром християнським.
Оксана (сідає, мов знесилена, на ослін і спирається на стіл)
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „III“ на сторінці 9. Приємного читання.