Бояриня
Оксана
До брата рідного не озиватись?
(У неї стають сльози на очах.)
Степан
Се ж не навіки, рибонько, тим часом,
поки утихомириться…
(Знов пригортає її.)
Оксана (не відповідаючи на пестощі, безвиразно)
Гаразд,
нікому не писатиму.
Степан
Ти, серце,
на мене гніваєшся.
Оксана (так само)
Ні, чого ж?
Ти маєш рацію. Нащо писати?
Степан опускає руки.
Оксана повагом виходить з хати.
Наступний розділ:
IV
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „III“ на сторінці 16. Приємного читання.