Розділ «II»

У Москві.

Світлиця у Степановім дому прибрана по-святковому. Знадвору чутно гомін дзвонів. Мати Степанова і Оксана увіходять, убрані по-вкраїнськи, – мати в намітці і в темній сукні з широким виложистим коміром. Оксана в кораблик, в шнурівці та в кунтуші.

Мати (сідає на ослоні, важко дишучи)

Спочину трохи, поки йти у терем…

Стара… не носять ноги…

Оксана (сідає поруч)

Ви, матусю,

казали б ліжко перенести в діл,

бо вам сутужно лазити на сходи.

Мати

Ой ні, голубонько, нехай вже там,

у теремі… Тут, на Москві, не звичай,

щоб жінка мешкала на долі. Скажуть:

ото, стара, а звичаю не тямить.

Оксана

Ви ж не в тутешніх звичаях зросли.

Мати

То що? Вони,

Оксанко, не питають,