Бояриня
Оксано, се вже гріх!
Оксана
Ой чоловіче!..
Та й осоружна ж ся мені Москва!
(Схиляється головою до стола.)
Степан (сумно стоїть над нею)
Я так і знав… Хіба ж я не казав,
що я тобі нічого дать не можу
тут, на чужині?..
Оксана (кидається до нього)
Ні, моє кохання!
Се я недобра! Так, немов не знаю,
що бідний мій голубонько страждає
за всіх найгірше, – треба ж завдавати
жалю ще більше!
(Степан пригортає її.)
Ну, скажи, мій любий,
чи довго нам ще мучитися так?
Степан (зітхнувши)
Бог знає, серденько!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „III“ на сторінці 11. Приємного читання.