Розділ «V»

Степанів садок. Будинок виходить у нього задньою стіною. Видко гратчасті вікна терема і піддашок із сходами. Збоку в садку зроблена повіточка садова, вся в зелені та в квітках; у повітці приладновано великий турецький ослін з подушками. З терема по сходах надвірних помалу спускаються мати й О ксана. Оксану ведуть попід руки дві служниці – «сенные девушки». Оксана у простій широкій хатній сукні, без кички, голова зав’язана на український лад шовковою хусткою. Оксана хвора, очі позападали, але дуже блищать, на щоках хворий рум’янець.

Мати (пройшовши вперед до повітки, показує дівчатам на ослін)

Отут бояриню посадовіть

та й можете вертати до роботи.

Дівчата садовлять Оксану і вертаються в терем.

Мати

Що, донечко, тут, правда ж, придобніше?

Вільніше дихати?

Оксана

Вільніше?..

(схиляється на подушки.)

Мати

Ляж,

ляж, рибонько. Заснути, може, хочеш?

Оксана

Так, я б заснула… тільки я боюся…

Мати

От, хай Бог милує! Чого боїшся?

Оксана