TextBook Бояриня
Оксана
Невже й загинем
у сій неволі?
Степан
Май надію в Бозі.
Ще якось, може, зміняться часи.
Коли б утихомирилося трохи
там, на Вкраїні, попрошу царя,
щоб відпустив мене хоч у гостину.
Оксана
Тепер ніяк не можна?
Степан
Ні, єдина,
тепер нема що й думати!
От саме
я маю до царя супліку нести,
що люди з України привезли, —
жаліються на утиски, на кривди…
Я маю боронити ту супліку,
то вже ж не час проситися з Москви.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бояриня» автора Українка Леся на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „III“ на сторінці 12. Приємного читання.