Розділ «ЦИКЛИ»

яку в щоденщині згубив ти пилі.

Горбами та низами йдуть дороги,

схвильована морських поверхня грив —

це крізь життя змагання шлях пологий.

Хоча б чоло батіг невдач порив,

не жаль, бо ступенем до перемоги

стає нам кожний, хоч невдалий, зрив.

Ракета

Так тихо. Місяць лиш з-за хмар погляне,

порине в чорних тіней знов тенета,

гряде грязька, густа імла з бескета,

повітря є гниле, липке, погане.

Нараз крайнебо від луни багряне,

вогнем угору вистрілить ракета

і задрижить, немов тремка трепета,

мільйоном іскор в неба синь розтане.

О! Серце мріє вирватись із лона

тяжкої дійсності, із буднів грунту

в безкрає небо, в соколів околи.

Тут розсипатися в червоні грона,