Розділ «ЦИКЛИ»

подивлюся на сонце крізь тінь.

Піднесуться дерева угору, угору,

і на землю впаде далечінь.

Ой піду я до бору, до бору,

подивлюся на сонце крізь сон.

Попливуть мої думи угору, угору,

ліс і сон зашумлять в унісон.

Ой піду я до бору, до бору,

подивлюсь на смереки крізь смерк.

Піднесеться вже вечір зі звору, зі звору,

щоб лиш день, наче пень, геть померк.

Ой піду я до бору, до бору,

подивлюся на вітер крізь віти,

як пливе він у ліса комору, комору.

Буде в лісі сон, в сні ліс шуміти.

Над водою

На березі білі берези напнуті, мов струни.

День вітром по них потягає, неначе смичком,

і шепотом падає в хвилі, як зерно до клуні.

Ріка обіймає цей шум, мов раменами, дном.