Були в тій жахливій підводній пустелі.
Тремчу, а до мене потвора пливе,
Мов огидний стола пий павук,
І хоче схопити в лабети мене...
І з жаху корала я випустив з рук.
Скажений схопив мене вир у ту пору,
Та це було щастя, він ніс мене вгору".
Здивовано слухав король і тоді
Промовив: "Цей келих є твій,
Та ще й цього персня оддам я тобі,
Що в ньому блищить камінець дорогий,
Як зможеш і вдруге пірнути сьогодні
И сказати, що там, у найглибшій безодні".
На це м'якосерда дочка королю
З благанням промовила так:
"Кинь, батьку, жорстоку забаву свою.
Що ніхто не зміг, те зробив цей юнак;
А не можеш покинути забагу свого,
То хай лицар докаже щось краще од нього".
А король схопив свого кубка на те ж
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття» автора Давиденко Г.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОБЕРТ БЕРНС“ на сторінці 13. Приємного читання.
