• У повісті "Вольтер" полемізував із Ж.-Ж. Руссо — творцем теорії про "природну людину" та згубний вплив цивілізації на неї.
Головний герой "філософської повісті" належав до "нецивілізованого" індіанського племені гуронів і потрапив до Франції випадково. Все, що звичне для "цивілізованих" французів, викликало в юнака простодушне здивування (це підкреслене ім'ям героя).
В центрі уваги ті риси французького життя, які, на думку письменника, суперечили здоровому глузду, природному єству людини: "Його розум, не викривлений помилками, зберіг усю свою природну прямизну. Він бачив речі такими, якими вони насправді є, між тим як ми, під впливом засвоєних у дитинстві поглядів, бачимо їх скрізь і завжди такими, якими вони ніколи не бувають". Природний розум вищий від здорового глузду, набутого в умовах цивілізації, бо остання наскрізь отруєна забобонами. В основі комічного у творі лежала саме невідповідність суджень природного глузду і загальнопоширених суспільних звичаїв (забобонів).
Вольтер порушив питання про роль церковного життя для морального стану суспільства, яке висвітлювалося як в плані окремої людини, так і всієї держави, керівного апарату., юстиції.
Головна сюжетна лінія — історія кохання Простака і юної вродливої Сент-Ів. Спочатку події відбувалися в Нижній Бретані, в пріораті Гірської богоматері. Своїми наївними, але влучними судженнями Гурон, сам того не знаючи, викривав різноманітні суспільні забобони і нісенітниці, зокрема поведінку людей, що заснована на буквальному розумінні релігійних приписів.
У другій половині твору Простак, відзначившись у битві з англійцями, що напали на узбережжя, вирушив в Париж за заслуженою нагородою, а заодно за дозволом одружитися з коханою Сент-Ів. Проте "природний розум" не міг знайти спільної мови ні з "державним розумом", ані з "конфесійним розумом". Всі можновладці, до яких звертався Простак, а за ним і Сент-Ів, — це духовні особи; люди, що оточували героїв, говорили майже виключно на релігійні теми і дивилися на світ крізь призму конфесійності. Все суспільство розподілене на ворогуючі релігійні групи. Тут релігійність постала швидше не як забобон, а як прагматична, егоїстична позиція, що вела до особистого збагачення. Вольтер прагнув показати, що релігійність не надає французькому суспільству ніякого ладу, не робить його моральнішим і щасливішим. Твір відобразив атмосферу тих років, коли в більшості католицьких монархій почали забороняти діяльність єзуїтів, аж поки рішенням папи Климента XIV орден не був розпущений зовсім (XVII 73).
Поблажливіше Вольтер ставився до янсеністів, до яких належить у повісті вчений в'язень Гордон. Іронічно звучало те, що саме у в'язниці, подалі від наукових осередків цивілізації, під керівництвом опального єретика, гурон здобув свої ґрунтовні знання про світ. Співчутливо згадували Вольтер і про гугенотів. Луї XIV, розірвавши "Нантський едикт", прирік на вигнання тисячі працьовитих і розумних людей, "силу-силенну рук, які могли б служити йому". Оскільки на переконання письменника, природний розум мав перемогти, наприкінці твору янсеніст Гордон "відмовився від своїх суворих переконань і став справжньою людиною".
Повість закінчилася трагічно для її героїв. Маленька людина виявилася цілком беззахисною перед свавіллям можновладців. Всі її "природні почуття" - доброчесність, сердечність, віра в справедливість — безжально розтоптані державною машиною.
Позиція англійських моралістів — Шефтебері, Річардсона, Дефо та інших — не витримала перевірки сарказмом Вольтера.
ЗАНЯТТЯ № 6.РОМАН — СПОВІДЬ ДЕНІ ДІДРО "ЧЕРНИЦЯ" — РОЗКРИТТЯ ЗЛОЧИНУ ЦЕРКВИ
План
• 1. Жанрова специфіка твору, його ідейно-тематичний аналіз.
• 2. Три плани роману.
• 3. Місце головної героїні Сюзанн и Сімонен в сім'ї і в суспільстві.
• 4. Затхлий монастирський світ і його представники.
Завдання для підготовчого періоду
• 1. Подумайте і розкрийте поняття "природної людини" на прикладі головної героїні роману.
• 2. Чи можемо ми сказати, що автор застосовав прийом — судити сучасну йому систему (цивілізацію) судом наївної людини? Доведіть свою думку.
Література
• 1. Акимова А. А. Дидро. — М., 1963.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття» автора Давиденко Г.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВТІЛЕННЯ ІДЕЇ "ПРИРОДНОЇ ЛЮДИНИ" У ПОВІСТІ ВОЛЬТЕРА "ПРОСТОДУШНИЙ"“ на сторінці 2. Приємного читання.
