Юіара, що декілька років тому втратила чоловіка, на прохання подруги, переїхана до Вольмарів — Юлія давно вирішила зайнятися вихованням її маленької доньки. Одночасно пан де Вольмар запропонував Сен-Пре стати наставником його синів — хлопчиків повинен виховувати чоловік. Після тривалих душевних страждань Сен-Пре погодився — він відчув, що зуміє виправдати виявлену йому допіру. Перш ніж приступити до своїх нових обов'язків, він поїхав до Італії, до сера І Эдуарда. Бомстон закохався у колишню куртизанку, збирався одружитися із нею, відмовляючись тим самим від блискучих видів на майбутнє. Сен-Пре, сповнений високих моральних принципів, врятував друга від рокового кроку, переконавши дівчину заради кохання до сера Едуарда відкинути його пропозицію та піти до монастиря. Обов'язок і доброчинність торжествували.
Вольмар схвалив вчинок Сен-Пре, Юлія пишається своїм колишнім коханим і радіє їхній дружбі, що була свідченням переродження почуттів. "Дерзнем же похвалить себя за то, что у нас хватит и силы не сбиться с прямого пути", пише вонаСен-Пре.
Отже, на всіх героїв чекало тихе і а безхмарне щастя, пристрасті не було тут місця, мілорд Едуард отримує запрошення оселишся у Кларам і разом із друзями. Однак шляхи долі незнані. Під час прогулянки молодший син Юлії впав у річку, вона кинулася йому на допомогу і витягла, але. захворіла, незабаром померла. У свій останній час вона писали Сен-Пре, що смерть її - благодіяння неба, оскільки тим самим воно позбавило їх жахливих бід хто знає, як все могло б змінитися, якщо б вони із Сен-Пре знову стали жити під одним дахом. Юлія зізналася, що перше почуття, що стало для неї смислом житія, лише ховалося у її серці: заради обов'язку вона зробила все, що залежало від її волі, але у сердці своєму вона не вільна, і якщо воно належить Сен-Пре, то це її мука, а не гріх. "Я полагала, что боюсь за вас, но, несомненно, боялась за самое себя. Немало лет я прожила счастливо и добродетельно. Вот и достаточно. А что за радость мне жить теперь? Пусть небо отнимет у меня жизнь, мне о ней жалеть нечего, да еще и честь моя будет спасена". "Я ценою жизни покупаю право любить тебя любовью печной, в которой нет греха, и право сказан, в последний раз: "Люблю тебя".
Внесок П. Бомарше в розвиток французької драматургії
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія зарубіжної літератури XVII—XVIII століття» автора Давиденко Г.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Нова Елоїза" — роман про чисте почуття, свободу особистих взаємин“ на сторінці 2. Приємного читання.
