Протягом віків сформувався чіткий весняний обряд — закликання весни піснями, хороводами, іграми. Випікається весняне печиво у вигляді жайворонків, голубків, яких діти розносять по селу, співаючи:
Благослови, мати,
Весну закликати!
Весну закликати,
Зиму проводжати
Зимочка в возочку,
Літечко в човночку...
У веснянках, як і в колядках та щедрівках, звучать мотиви турботи про майбутній добробут, заклики та побажання, замовляння врожаю тощо:
А де козаченько коня пас, (2)
Там барвінок по пояс.
А де дівчинонька ходила, (2)
Там рута й шавлія вродила.
Або:
Куди воробець ішов
Туди ячменець зійшов.
У веснянках найчастіше звучать звертання до птахів: гусей, качок, лелек, зозуль, ластівок, їм ставлять запитання про майбутній урожай, просять принести літнє тепло тощо.
Навесні, коли вперше побачили якогось птаха, до нього говорили різні примовки, ставили запитання. Особливо це любили робити діти:
Лелеко-лелеко, до осени далеко?
Або (на Херсонщині):
Чорногузе, дядьку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське народознавство» автора Кравець В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЕСНЯНКИ“ на сторінці 2. Приємного читання.
