• 1 березня — Ластівка. Початок закличок Весни.
• 9 березня - Пробудження Матінки-Землі. Сорочини. Прилітає сорок різних пташок із різних країн. Бубликами закликаємо пташок із Вирію (сорок бубликів або печиво у вигляді пташок — "жайворонків" — роздають дітям). Птахи приносять на крилах Весну. Варять галушки, вареники. З цього дня проганяють Мороза, викидаючи йому за вікно по одному з житніх колобків, які випікали саме цього дня.
*14 березня - Вербиця, Вербіє, Квітна неділя, Цвітна неділя. Славимо Вічне Прадерево Життя. Освячення вербових гілок. Хльоскання дітей і дорослих вербовою гілкою означає побажання здоров'я та росту.
Між 17 і 18 березня — Весняне рівнодення у Києві: день і ніч зрівнюються в часі й силі (по 12 годин).
*18 березня - Навський Великдень (Чистий Четвер). Купається вся родина, після чого залишаємо купіль, рушники і страви для Пращурів на всю ніч. У цей день Мороза пригощають киселем, щоб не було заморозків на посіви: "Мороз, Мороз, іди їсти кисіль! Не бий жито -бий кукіль!". Корисне купання в холодній воді річки, навіть якщо ще є лід (занурювалися в ополонку). Дівки чешуть косу під яблунею, щоб гарно росла. Умиваються зі срібного посуду для краси. Готують "четвергову сіль", перепікаючи її в печі (використовують як оберіг).
*21 березня — Великдень Дажбожий: "Це повінчаємо Сварога і Землю і справимо весілля їм, як для мужа і жони, бо ми — діти їхні" (Велесова Книга). Світло вже перемогло Темряву. Сонце на Великдень грає, тому молодь намагається до схід сонця залізти якомога вище, аби побачити його гру. В цей день слід дзвонити в маленькі двіночки, скликаючи всіх добрих Духів Роду. Молодь катається на гойдалках, які в давнину підвішували до дерев, такі гойдалки називалися "релі". Даруємо писанки (ні в якому разі не порожні "видутки", куплені на базарі, а повні й виписані власноруч) і крашанки, пригощаємо великодніми "бабами" і "куличами", славимо Дажбога. Великоднє цілування — давній язігчницький обряд, покликаний створювати лад і хороші дружні відносини між людьми. Це сонячне свято відмічається у першу неділю після весняного рівнодення, незалежно від фази місяця.
*22 березня — Волочільне. "Обливаний понеділок" — другий день після Великодня. Парубки рано вранці обливають дівчат джерельною водою, за що дівчата обдаровують їх писанками. Ця обрядодія — данина магії родючості.
• 25 березня — Благовіщення. Богиня Весна пробуджує Блискавицю — жіночу пару Перуна. В цей день суворі заборони починати всяку справу, "навіть пташка гнізда не в'є" (поганий час для будь-якого почину і зачаття).
• 26 березня — Благовісник (пробуджується Бог Перун і своїм громом сповіщає Землю про весняні зародки Життя). Саме з цього часу все починають.
*28 березня — Радуниця. Випадає в наступну неділю після Великодня. Прихід на Землю душ наших Пращурів. Пом'янемо їх крашанками й великоднім хлібом: "Хай радуються на Луках Сварожих!" Існує приказка: "На Радуницю рано - орють, вдень — плачуть, а ввечері — скачуть". Відвідують кладовища, окликають кожного покійного на ім'я, качають крадіанки на могилках, залишають їх тут разом із покришеним хлібом, пирогами, млинцями. Також виливають на могилки вино, пиво, масло — всім цим "годують покійних". Увечері збираються на загальну братчину. Після Радуниці починаються всі польові роботи.
Квітень
*14 квітня — Свято Прави — Божественного Закону, який правує Всесвітом, ростом рослин, родючістю всього живого на Землі й на Небі, дощем і вітром, зміною пір року, дня і ночі. Саме від "Божественної Прави" походять правда, праведність, правосуддя, справедливість, мудрі правителі (ті, хто знають Закони Прави). Цей день завжди випадає у середу (25 день після Великодня), тому в народі досі збереглася назва "Права середа" (вона ніколи не була пов'язана з постом, бо наші Пращури не мали виснажливих постів, як це впровадило християнство). Саме від цього Закону Прави, який славили піснями, походить давня назва нашої Правіри — Православ'я. Це свято ще має назву "Рахманський Великдень". Існує повір'я, що далеко за морем живуть святі "рахмани" (брахмани), яким сповіщається, що в Україні вже настав Великдень. Для цього на воду річок, які течуть у море, пускають шкаралупу від крашанок, можливо, тому цей день ще називають "переплавною середою".
• 22 квітня — Велика Лада, Лельник, Ляльник, Красна Гора. Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах і гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Пісні й хороводи водять на честь доньки Лади — Богині Лелі. В цей день відбуваються сватання, заручини та весняні весілля. Богині-покровнтельці шлюбу приносять пожертви білого хліба та білого півня.
• 23 квітня — Ярило, Орій — Бог весняного сонця, пристрасті й полум'яного кохання. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові! Парубки вибирають собі пару. Лельники у давніх слов'янських країнах святкували протягом цілого місяця. Відсвяткуйте Лельник у весняному гаю, над річкою, біля святинь свого народу.
Травень
• 1 травня — Майя — давньослов'янська Богиня рослинності, яка вкриває, "замаює" листом дерева, вкриває землю зеленотрав'ям. її свято довго відмічали жінки у всій Європі, за що церква переслідувала учасниць цих свят, а інквізиція спалювала їх як відьом.
• 2 травня ~ Свято Живи. За повір'ями, Богиня Жива перетворюється в зозулю і починає пророкувати (кувати) довгі літа Життя. Солов'їний Великдень (прилітають соловейки). Моляться про довголіття та здоров'я.
*3—9 травня — Русалії (Русальний тиждень). Свято Берегинь Роду, поминаємо Душі Праматерів, приносимо пожертви із свіжовипеченого хліба на води річок (особливо на Русалчин Великдень — 6 травня, четвер). У суботу разом із зеленим клечанням Душі заходять до нашої оселі, щоб подивитися на наше Життя. Треба всій родині жити в ладу, не сваритися, не підвищувати голосу, не ображати один одного. Слід згадувати Пращурів добрими словами, влаштовувати поминальний обід. У Велесовій Книзі записано: "Слава Отцям нашим і Матерям, що вчили нас про Богів наших і вели нас за руку по стежці Права, слава!". У ці дні завивають вінки, заплітають берізку, заквітчують хату і подвір'я. Жінки розвішують на деревах рушники, стрічки, шматочки полотна — "Русалкам на сорочку", дівчата кидають на воду вінки, пахучі зела (лепеху, полин, любисток, м'яту, шовкову траву) — це є пожертви Русалкам перед початком купального сезону.
10 травня — Зільник. У цей день збирають всяке весняне зілля і копають цілюше коріння. День знахарок. Після збору трав жінки влаштовували колективне купання у трав'яному напарі. Урочистий обід у лісі. Обрядові страви — яєшня, вареники, риба, ряжанка. Перед обідом складають пожертву траві — виливають хмільний напій.
Червень
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Українське народознавство» автора Кравець В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СВЯТА КОПА СВАРОЖОГО НА 7512 ЛІТО ВІД ТРИПІЛЛЯ, 2004 НОВОГО ЛІТОЧИСЛЕННЯ“ на сторінці 2. Приємного читання.
