Фразеологізм як мовна одиниця
Зрозуміти душу народу, його історичний шлях просторами вічності допомагають характерні для його мови поєднання слів — фразеологізми. У них — особливості національного мислення і національної долі, втілення своєрідності розуміння світу, ситуацій життя. Вони виражають глибокі й масштабні смисли, потужні емоції, надають думці влучності, дотепності. Специфіку мовної ситуації та характери її учасників також репрезентують вони.
Невичерпними скарбами метафоричного, експресивного слова володіє українська мова. Фразеологізми — джерело унікальності літератури. Надають вони силу і філософській думці.
Фразеологізми (грец. phrasis — мовний зворот і logos — слово) — стійкі, цілісні, семантично нерозкладні сполучення слів, що відтворюються в мовленні як готові формули. їхній зміст завжди інший, ніж семантика поєднаних у них слів: брати ноги на плечі — тікати, робити з мухи слона — перебільшувати, як сніг на голову — раптово, рукою подати—близько, пекти раків — червоніти. Вивчає фразеологізми мовознавча наука — фразеологія.
У мовленні фразеологізми використовують з різною метою: для надання висловлюванню образності, емоційності, експресивності; створення відтінку іронії, жарту, насмішки, сарказму тощо; вираження позитивних емоцій або фамільярності; відтворення найтонших аспектів значення, характеристики предмета, явища, ситуації.
Жоден мовний стиль не обходиться без фразеологізмів. Найбільше їх у художньому, публіцистичному, розмовному, де основна їх функція — вираження образності. В офіційно-діловому стилі вони покликані уніфікувати способи спілкування, зробити його чітким, у науковому — частіше фігурують як термінологічні сполуки, що виражають одне поняття. Особлива яскравість фразеологізмів виявляється в живому мовленні.
Попри стильову обумовленість і різне походження всі фразеологізми мають немало спільних ознак: відтворюваність у мовленні; постійний лексичний склад; усталений порядок слів; стійкі граматичні категорії; втрата словами, які є компонентами фразеологізмів, своїх значень, завдяки чому вони разом виражають одне поняття; виконання у реченні однієї синтаксичної функції всіма компонентами фразеологізму; наявність синонімічних та антонімічних зв'язків з іншими фразеологізмами і словами.
Найчастіше слова фразеологізмів уживаються в переносному значенні, інколи — в прямому: Сашко добряче намилив шию, обличчя і змив теплою водою. — На зборах йому добре намилили шию за пропуски уроків; Оленка боляче прикусила язика, аж кров з'явилася — Коли батько почув, що до цієї справи причетний син, то надовго прикусив язика (намилити шию — покарати, прикусити язика — замовкнути).
Традиційно фразеологізми є одним членом речення: Нам треба збити пиху комусь із хвальків (присудок). Головне, щоб жовта преса не помітила їхніх стосунків (підмет). Як буря в стакані води все завертілося, збурилося в його житті (обставина). Осіння дорога вся в таких калюжах — ні пройти ні проїхати (означення). Він уявляв себе пупом землі (додаток).
Фразеологія української мови формувалася впродовж багатьох століть. Більшість сталих словосполук утворилася з вільних поєднань слів, які внаслідок поступової метафоризації та перенесення на інші сфери людської діяльності втратили своє первісне значення і в єдності набули нового. Джерелами української фразеології є:
• 1) побутова мова (байдики бити, як корова язиком злизала, кров з молоком);
• 2) крилаті вислови видатних людей (пропаща сила, лебедина пісня, усе своє ношу із собою);
• 3) виробничо-професійна діяльність (розмотати клубок, коронний номер, на мисливця і звір біжить);
• 4) Біблія (випити гірку чашу, закопати талант у землю, блудний син);
• 5) антична міфологія і література (сізіфова праця, танталові муки, ахіллесова п'ята);
• 6) українська міфологія (виносити сміття з хати, горобина ніч, до перших півнів);
• 7) переклади іншомовних висловів (дивитись крізь пальці, шукайте жінку, пам'ятати про смерть);
• 8) каламбури, анекдоти, жарти (ростуть на вербі груші; на городі бузина, а в Києві дядько);
• 9) народна творчість (що посієш, те й пожнеш; гірко заробиш — солодко з'їси; ні слуху ні духу);
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Світ фразеологізмів» автора Забіяка В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Феномен мови“ на сторінці 1. Приємного читання.
