• 10) звороти науково-термінологічного характеру (броунівський рух, нейтральна реакція, поставити діагноз).
Фразеологізми нечасто піддаються дослівному перекладу. Здебільшого необхідно шукати близькі за значенням аналоги в мові перекладу: світ за очі — куда глаза глядят, хоч в око стрель — хоть глаз выколи, як муха в окропі — как белка в колесе.
Будова фразеологізмів характеризується змістовою цілісністю і сталістю, відтворюваністю в процесі мовлення. За компонентним складом і граматичними зв'язками розрізняють такі їх види:
• 1) фразеологізми з одного слова (Антей, Отелло, Соломон, Нарцис);
• 2) вирази у формі словосполучення (березова каша, біла ворона, божа милість, зелена вулиця);
• 3) фразеологізми-речення (Крапля камінь точить. Комар носа не підточить. Хоч кілок на голові теши).
У процесі використання фразеологізми зазнають певних трансформацій: скорочення (попасти пальцем в небо — пальцем в небо), заміни одного компонента іншим зі збереженням загального змісту (у Бога за пазухою — у Бога за дверима, у Христа за пазухою). У художній літературі поширене їх індивідуально-авторське вживання: швидко і точно розставив крапки і знаки оклику (Ю. Мушкетик); товкти воду в цій дипломатичній ступі (О. Гончар); Мартосі — Мартошине, а Хомі — Хомине (Є. Гуцало).
Смислова і структурна єдність — характерна ознака фразеологізмів. Вони можуть відрізнятися ступенем злитості компонентів. На цій основі виокремлюють такі їх види:
• 1. Фразеологічні зрощення (ідіоми) — стійкі нерозкладні словосполучення, значення яких не випливає зі значень їхніх компонентів. Вони неподільні за змістом і не перекладаються іншими мовами дослівно (собаку з'їсти — набути досвіду, звести нанівець — знищити, ні світ ні зоря — рано).
• 2. Фразеологічні єдності — усталені словосполучення, цілісне значення яких мотивується значеннями їхніх компонентів (прикусити язика — мовчати, не нюхати пороху — не бувати в боях, не мати серйозного досвіду). Деякі з них допускають доповнення іншими компонентами (дерти носа — дерти кирпатого носа).
• 3. Фразеологічні сполуки — стійкі словосполучення, компоненти яких мають обмежені зв'язки з іншими словами, але не втратили самостійності (порушити питання або тему, бере жаль або страх).
• 4. Фразеологічні вислови — вирази, що складаються зі слів з вільним значенням. Серед них: вислови номінативного типу — мовні кліше, виражені простим словосполученням (охорона здоров'я, коло інтересів), та вислови комунікативного типу, що охоплюють прислів'я, приказки та крилаті вислови (не все те золото, що блищить; роботящі руки гори вернуть).
У складі фразеологізму можуть бути слова з різних частин мови, які визначають його семантику і граматичні ознаки. З огляду на належність головного слова до конкретної частини мови розрізняють розряди фразеологізмів:
• 1) іменникові словосполучення (кругова порука, куряча сліпота, тайна вечеря, лавровий вінок);
• 2) дієслівні словосполучення (їхати зайцем, кадити фіміам, починати з азів, прокатати на вороних);
• 3) прикметникові словосполучення (гострий на язик, на куди-кину гору, на широку ногу);
• 4) прислівникові словосполучення (краще пізно, ніж ніколи; краще менше, та краще; далі нікуди);
• 5) вигукові словосполучення (чи ти бач, от тобі й маєш, от тобі й на).
Фразеологізми вступають у зв'язки з іншими мовними одиницями і підлягають певним граматичним нормам. Однак порівняно з вільним поєднанням слів вони мають певні особливості правопису, зокрема пунктуації:
• 1. Коли фразеологічний вираз складається з двох слів, перед кожним з яких стоїть сполучник і або ні, то кому між ними не ставлять: і туди і сюди; і вдень і вночі; ні так ні сяк; ні риба ні м'ясо.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Світ фразеологізмів» автора Забіяка В.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Феномен мови“ на сторінці 2. Приємного читання.
