Розділ «4. Культура міжособистісних стосунків у сім'ї»

4.3. Психологічна складова культури сімейних стосунків. Сімейний етикет

Важливим чинником, що обумовлює рівень культури міжособистісних стосунків у сім'ї, є моральна інтуїція, яка сприяє психологічній гнучкості у взаєминах, уникненню загострень у взаємодії. Передумовами психологічної гнучкості є знання про особливості темпераменту партнера, відмінності у "маскулінній" і "фемінній" психології, чоловічій та жіночій тактовності.

Так, чоловік, який цінує власний шлюб і свою дружину, повинен бути особливо тактовним у сімейному спілкуванні, знаходити вмотивовані, делікатні відповіді на традиційно жіночі запитання, не припускатися грубих помилок.

Жіноча тактовність виявляється у зважанні на особливості чоловічої психології. Заради уникнення небажаних конфліктів, жінкам потрібно пам'ятати, що чоловік на біологічному (генетичному) рівні націлений на досягнення певної мети, побудову кар'єри, отримання влади (жінка здатна відмовитися від професійного успіху заради кохання, гармонії у сім'ї). Чоловіки, як і жінки, мають певні комплекси, вони сильніше переживають стреси, в них слабший гормональний захист. Тому, зробивши добру справу, чоловік очікує відповідної реакції жінки. Потрапивши на незнайому вулицю, чоловік, як правило, довго ходитиме, навіть може повернутися назад, щоб тільки не питати перехожих, оскільки це принижує його гідність і ставить під сумнів його самостійність. Жінка зазвичай пропонує кілька варіантів вирішення певної проблеми, а багатьох чоловіків це нерідко лякає. На відміну від жінки чоловікові важко думати одночасно в кількох напрямах. Він більш прямолінійний, різкі переходи від однієї теми до іншої спричинюють проблеми для нього. Чоловіки розмірковують мовчки про щось одне і не розуміють жіночої схильності до мислення вголос. Для уникнення конфліктів потрібно враховувати психічні відмінності між чоловіком і жінкою, навіть попри те, що 15-20% чоловіків мають фемінізований мозок, а 10 % жінок - чоловічий склад розуму.

Жінки схильні піддаватися таким традиційним жіночим міфам стосовно чоловічої натури:

1. "Чоловіки позбавлені чуттєвості". Нечуттєвість чоловіків - це лише невміння читати думки жінки, приймати мімічні сигнали і жестикуляцію. У жінок така здатність закладена з дитинства, оскільки в них сильніше розвинена інтуїція.

2. "Він мене зовсім не слухає і не розуміє". Метою жінки у спілкуванні є спілкування, чоловіка - розв'язання проблеми. За відсутності потреби розв'язання певних проблем безпредметна розмова може стати для чоловіка нестерпною, він не звертатиме на слова співрозмовниці жодної уваги.

3. "Навіть якщо я натягну на голову мішок, він не помітить". Причиною цього є те, що чоловічий мозок, на відміну від жіночого, не запрограмований на фіксування деталей, аналіз візуальних сигналів.

4. "Я кручуся" як білка у колесі!". Мозок жінки створений так, що вона здатна займатися кількома справами одночасно, чоловік на певний момент здатен займатися лише однією справою.

5. "Він постійно мовчить". Мовчазність чоловіків є природною, оскільки їх мовна здатність розвинена слабше. Крім того, батьки розмовляють із дівчатками частіше і більше, ніж із хлопчиками. Цим теж зумовлене вміння жінок миттєво знаходити теми для розмови.

Серйозними перешкодами щодо встановлення емоційної близькості у подружніх стосунках с антикультурп спілкування" яка проявляється насамперед у сексизмі, фізичному, психологічному насиллі, приниженні та маніпуляціях.

Сексизм (англ. sex - стать) - упереджене ставлення до людним протилежної статі; навмисне заниження чеснот, девальвація особистості через статеву належність.

Жертвами домашнього насильства переважно є жінки. Крім фізичного насильства, наруги над жінкою, дітьми, поширене:

- психологічно-емоційне насильство (образи, лайка, докори, зневажливе ставлення, ревнощі тощо);

- економічне насильство (чоловік забороняє працювати поза домівкою, відмовляє у грошах, приховує свої доходи, відбирає гроші у дружини та дітей);

- залякування (чоловік погрожує кинути сім'ю, побити або вбити дружину, жорстоко ставиться до дітей тощо);

- соціальна ізоляція (чоловік забороняє спілкуватися зі знайомими, друзями, родичами).

У сім'ях, де узвичаїлося насильство, панують гнітюча психологічна атмосфера, страх, виникають постійні конфлікти, кожен живе сам по собі, відсутні нормальні людські стосунки. Криза сучасної сім'ї спричинена духовною, моральною деградацією суспільства, зорієнтованого переважно на споживацькі цілі, експлуатацією в засобах масової інформації "генітальної культури" (Мітель Фуко - французький філософ-постмодерніст 1926-1984). На цьому ґрунті часто виникає брутальність у взаєминах між чоловіком і дружиною, жінка позбавляється рівності, її роль у сім'ї зводиться "до статевих функцій" (Дені Ружмон - сучасний французький філософ, есеїст).

У сімейних стосунках подружжя нерідко використовує різноманітні маніпулятивні тактики, найпоширенішими серед яких є:

а) "дитя в родині" - розігрування ролі безпомічного дитяти. До цього найчастіше вдаються чоловіки: отримавши від дружини доручення, вони навмисно виконують його так, що доводиться перероблювати. Тому деякі жінки до кількості своїх дітей додають ще й чоловіка;