Розділ «2.3. Культура міжособистісних стосунків в епоху середньовіччя»

Особливе місце в застільному етикеті займало пиття кави, яку пропонували до бесіди. За необхідності покарати людину за якусь провину господар замість кави пропонував воду. Це був натяк на небажаність присутності цієї людини у домі господаря.

Значну роль у середньовічній арабській культурі міжособистісних стосунків відігравала символіка жестів. Наприклад, етикетне зняття шапки на знак особливої пошани перед привітанням для ісламської культури неприйнятне. У багатьох арабських країнах спрямована на людину рука з розчепіреними пальцями означала прокляття. Захистом від нього була "долоня Фатіми" - зображення відкритої руки з оком на долоні. Із середньовіччя в арабській культурі існує опозиція правої і лівої рук, за якою права асоціювалася зі всім світлим, добрим, чоловічим началом, а ліва - з нещастям, невдачами, жіночим началом. Тому згідно з арабським етикетом правою рукою можна вітати людину, брати їжу і торкатися всіх "чистих" частин тіла. Тільки нею дозволяється розпочинати гідну справу. Лівою рукою можна знімати одяг, взуття. Подібні погляди є і в Біблії: "нечистий" стоїть зліва від людини і навіює їй злі та гріховні думки. Звідси походить спосіб відлякування злої сили плюванням через ліве плече, відомий також і мусульманам.

Отже, європейська культура міжособистісних стосунків в епоху середньовіччя представлена культурою манер, зміст яких визначався середньовічним культом кохання та етикою пристойної поведінки, правилами застільного етикету. Куртуазний поведінковий стандарт виявився автономним щодо християнської етики. Натомість культура міжособистісних стосунків середньовічної Аравії була пов'язана з особливостями ісламського віровчення.