Внутрішня та зовнішня політика в період президентства де Голля

Новітня історія країн Європи та Америки

Своїм основним внутріполітичним завданням уряд де Голля вважав досягнення соціального консенсусу між різними верствами французького суспільства. Побоювання частини електорату, що П'ята республіка сповзе до тоталітарної диктатури чи військово-авторитарного режиму, виявилися даремними. Відновлюючи авторитет держави, де Голль гарантував демократичні свободи і поважав їх. Він був переконаним республіканцем. Глибоко засвоїв, попри авторитарний стиль правління, основний принцип демократії: держава сильна довір'ям народу.

Будучи переконаним захисником існуючого порядку, основаного на приватній власності та ринковій економіці, він водночас не вважав гроші єдиним мірилом цінностей у стосунках між людьми та соціальними верствами. Цивільну владу ставив вище військової.

Стабілізація політичного режиму сприяла економічному розвиткові. За перші десять років існування П'ятої республіки (1958—1968) виробництво промислової продукції виросло на 60 %, його щорічний приріст становив 5,7 %. За валовим виробництвом продукції Франція обійшла Англію. Відбулися значні структурні зміни. У промисловості широко застосовувалася автоматизація, електронно-обчислювальна техніка, конвеєрне виробництво. Коштом держави була створена атомна та ракетна промисловість. Велика увага приділялася житловому будівництву. Новітні галузі стали визначати обличчя французької економіки. Якщо в період Четвертої республіки капітали з країни тікали за кордон, то тепер вони посилено інвестувалися всередині країни. Характерною особливістю Франції була наявність великої кількості дрібних підприємств. На 84 % усіх підприємств кількість зайнятих не перевищувала 5 чол. Щоб уникнути енергетичних труднощів, здійснювалося будівництво АЕС.

Значна увага приділялася сільському господарству — традиційно важливій галузі економіки, в тому числі і в експортному плані. Щоб підвищити товарність сільськогосподарського виробництва, де Голль пішов на ліквідацію (шляхом викупу державою) 800 тис. дрібних селянських господарств. Унаслідок цього значно збільшилися земельні володіння селян, зросла їхня товарність. Індустріалізація праці в сільському господарстві привела до скорочення кількості працюючих на 25 %.

Якщо в соціальному складі населення особливих змін не відбулося (робітничий клас — 9 млн., дрібна буржуазія — 5 млн.), то у структурі найманої робочої сили простежувалися значні зрушення. Зокрема, кількість працівників розумової праці з 1954 по 1968 р. збільшилася від 1 до 3 млн. чол.

Пробним каменем зовнішньої політики П'ятої республіки стала проблема Алжиру. Надії колоніалістів виявилися марними. Де Голль і раніше розумів, що наміри утримати Алжир — не що інше як ілюзія, і в 1959 р. вперше заявив: ''Алжир— алжирський". Алжир не був рядовою колоніальною проблемою Франції. У цій колонії проживало понад 1 млн. французів. Усі вони після проголошення незалежності Алжиру змушені були повернутися до Франції. А тому рішення де Голля викликало негативну реакцію в частини французького суспільства. У відповідь колоніалісти вчинили заколот і спробували захопити владу в Алжирі. Де Голль діяв рішуче. У квітні I960 р. він направив до Алжиру надійні війська і виступ було придушено. Остаточно проблема вирішилась у 1962 p., коли після переговорів в Евіані французька сторона визнала незалежність Алжиру. Частина армійських офіцерів, травмована крахом "французького Алжиру", пішла в підпілля і створила таємну військову організацію ОАС, яка почала діяти методами терору. ОАС організувала кілька замахів на де Голля. Шарль де Голль з цього приводу цілком серйозно констатував: "У чині лейтенанта в Першу світову війну і полковника в Другу ніколи так близько не спілкувався зі смертю, як за часів президентства".

У зовнішній політиці де Голль здійснював незалежний курс. Практичні заходи у цьому плані — вихід Франції з НАТО в 1966—1967 pp. (членом цієї організації Франція стала ще в 1949 p.), ліквідація військових баз альянсу на її території, визнання у 1959 р. кордону по Одеру — Нейсе, комуністичного Китаю — у 1964 p., негативне ставлення до американської агресії у В'єтнамі. Налагодження співробітництва з СРСР та іншими країнами комуністичного блоку Захід, особливо США та Англія, сприйняли більш ніж прохолодно.

Таким чином, внутрішній політиці консенсусу відповідала незалежна зовнішня політика, політика підтримки нормальних стосунків з усіма, насамперед із сусідами. А це означало, що відхід на розумну відстань від атлантичної солідарності компенсувався активізацією самостійної європейської та азійської політики Франції. Дуже показовою у цьому плані була діяльність Французької республіки, спрямована на остаточне примирення з Німеччиною, ліквідацію клімату недоброзичливості та підозрінь, який понад триста років визначав вектор франко-німецьких стосунків. Єлісейський договір 1963 p., що його підписали де Голль і Аденауер, остаточно "поклав край 400 рокам ворожнечі та конфліктів " між обома державами.

Створення французьких ядерних сил також відповідало зовнішньополітичному курсові країни. Однак відмова Франції приєднатися до договору про заборону ядерних випробувань у трьох сферах була негативним моментом і змушувала світ критично оцінювати зовнішню політику країни.

Економічне піднесення 60-х років мало своїм наслідком збільшення заробітної плати та соціальних видатків держави. Зокрема, було запроваджено 80-відсоткову компенсацію за лікування, чотиритижневу оплачувану відпустку.

На президентських виборах 1965 р. знову переміг де Голль. Кандидат від Фронту демократичних і соціалістичних лівих сил (ФДСЛС) Франсуа Міттеран набрав 45 % голосів. Успіх де Голлю забезпечили економічне піднесення, незалежна зовнішня політика, відмова від колоніалізму та незаперечний авторитет самого президента.


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Новітня історія країн Європи та Америки» автора Газін В.П. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Внутрішня та зовнішня політика в період президентства де Голля“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Передмова

  • Економічний розвиток двох суспільних систем. Роль і вплив НТР у повоєнному світі

  • Метаморфози сучасного капіталізму. Постіндустріальне суспільство

  • Партійно-політична система та її роль у сучасному суспільстві

  • Лівий рух, його трансформація

  • Глобальні проблеми сучасності

  • Міжнародний тероризм — нова загроза світу

  • Розділ 2. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЄВРОПИ В СИСТЕМІ ТОТАЛІТАРИЗМУ

  • Дві тенденції у країнах ЦПСЄ в повоєнний час. Сутність народної демократії

  • Тоталітаризм і його характерні риси

  • Етапи тоталітаризму

  • Наростання боротьби проти тоталітаризму

  • Наслідки антитоталітарних демократичних революцій. Початок посткомуністичної епохи

  • Розділ 3. КРАЇНИ БАЛТІЇ

  • Перехідний період Бразаускаса — Ландсбергіса

  • На шляху до високо розвинутої економіки, ЄС і НАТО

  • ЛАТВІЯ

  • Економічні перетворення

  • На шляху до західної демократії

  • ЕСТОНІЯ

  • На шляху до громадянського суспільства

  • Розділ 4. Республіка Білорусь

  • Нестабільність і нерівномірність соціально-економічного розвитку

  • На порозі третього тисячоліття

  • Розділ 5. БОЛГАРІЯ

  • Загострення політичного становища. Створення республіки

  • Початок економічного наступу на приватний капітал

  • Подолання міжнародної ізоляції. Мирний договір 1947 р.

  • Становлення тоталітарної держави

  • Болгарія в 60—80-х роках. Назрівання кризи

  • Демократична революція 1989 р. Руйнування тоталітарних структур

  • Успіхи й труднощі перехідного періоду

  • "Новий час" болгарської історії

  • Розділ 6. ВЕЛИКА БРИТАНІЯ

  • Соціальні рухи 1945 — 1951 pp. Специфіка англійської правової держави

  • Внутрішня та зовнішня політика лейбористського уряду Г. Вільсона (1964-1970 pp.)

  • Консервативний кабінет Маргарет Тетчер (1979-1990 pp.). Тетчеризм

  • Криза політики І тактики лейборизму

  • Економіка Великої Британії у 90-ті роки

  • Реформування королівства

  • Співдружність наприкінці XX ст.

  • Парламент. Палата громад

  • Розділ 7. ІСПАНІЯ

  • Іспанія у перші роки після Франко. Специфіка переходу до демократії

  • Іспанія у 80-ті роки

  • Внутріполітичний та економічний розвиток Іспанії у 90-х роках XX — на початку XXI ст.

  • Розділ 8. ІТАЛІЯ

  • Прийняття конституції

  • Італійське "економічне диво"

  • Посилення соціальної нестабільності у 70-х роках

  • Партійно-політична криза першої половини 90-х років

  • Демографічні проблеми Італії

  • Розділ 9. КАНАДА

  • Квебекська проблема

  • Канада у 80-ті роки: прийняття нової конституції, реформи консервативного уряду Брайана Малруні

  • Нова спроба врегулювання квебекськоі проблеми

  • Програма дій ліберального уряду Жана Кретьєна

  • Розділ 10. ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА

  • Латинська Америка у другій половині 50-х — 60-х роках

  • Економічний та політичний розвиток у 60-х — першій половині 70-х років

  • Латинська Америка у 90-ті роки ХХ-го — перші роки XXI ст.

  • Характерні особливості розвитку великих латиноамериканських країн на сучасному етапі

  • БРАЗИЛІЯ

  • МЕКСИКА

  • АРГЕНТИНА

  • Розділ 11. НІМЕЧЧИНА

  • Формування партійно-політичної структури

  • Реформи 1948 р.

  • Процес державотворення у Німеччині

  • Німецьке "економічне диво"

  • Політичний розвиток ФРН у 1949-1955 pp.

  • Перехід ФРН до системи державного регулювання

  • Прихід до влади "малої коаліції". Зміни у внутрішній та зовнішній політиці

  • Канцлерство Г. Шмідта

  • Наростання кризи тоталітаризму у Східній Німеччині. Антитоталітарна демократична революція

  • Об'єднання Німеччини

  • Завершення "ери Коля"

  • Зовнішня політика уряду Г. Шрьодера

  • Соціально-економічний розвиток Німеччини наприкінці XX — на початку XXI ст.

  • Розділ 12. КРАЇНИ ПІВНІЧНОЇ ЄВРОПИ

  • Економічний бум та політичний розвиток 50—60-х років

  • Країни Північної Європи в 70-ті роки. Економічні труднощі та політичні метаморфози

  • Політичний та економічний розвиток країн Північної Європи у 80-ті роки. "Шведський соціалізм"

  • Економічний розвиток у 90-х роках XX — на початку XXI ст.

  • Розділ 13. ПОЛЬЩА

  • Вибір шляхів суспільного розвитку

  • Операція "Вісла"

  • Суспільно-політична криза 1956 р. Спроби модернізації режиму

  • Польща 60-х. Рух протесту студентів та інтелігенції в 1968 р.

  • Польські зусилля 70-х років. Початок формування опозиції

  • Суспільно-політична криза 1980 — 1981 pp.

  • Завершення антитоталітарної демократичної революції

  • Початок стабілізації (перша половина 90-х років)

  • До індустріального суспільства західного зразка

  • На шляху до Європейського Союзу

  • Розділ 14. РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ

  • Соціально-економічний розвиток

  • Президентство В. Путіна

  • Чеченська проблема

  • Формування зовнішньої політики Росії та її тенденції

  • Російсько-українські відносини

  • Розділ 15. РУМУНІЯ

  • Загострення політичної боротьби. Парламентські вибори 1946 р.

  • Будівництво соціалізму по-румунськи

  • "Епоха Чаушеску". Криза 80-х років

  • Демократична революція 1989 р.

  • Курс на переміни і збагачення (1996—2000 pp.)

  • Розділ 16. СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ

  • Формування зовнішнього курсу США

  • Післявоєнні соціальні проблеми і президентські вибори 1948 р.

  • Доктрина "звільнення від комунізму". Маккартизм

  • Економіка США в 50-х роках. Перехід до системи ДМК, його специфіка у США

  • Республіканці та демократи в 50-тІ роки. Консервативна згода

  • Загальні наслідки 50-х років і президентські вибори 1960 р.

  • "1000 днів Кеннеді"

  • Загострення соціально-політичних конфліктів

  • Внутрішня та зовнішня політика США в першій половині 70-х років. Президентство Ніксона та Форда

  • Друга половина 70-х років: поступове подолання депресії виробництва, нова зовнішньополітична доктрина

  • Нові економічні мотиви в американському постіндустріальному суспільстві

  • США в період президентства Дж. Буша

  • Економічний розвиток США у 90-ті роки

  • Аграрна політика

  • Президентські вибори-2000. Повернення республіканців до влади

  • США у перші роки XXI СТ.: до й після 11 вересня 2001 р.

  • Американська демократія в дії

  • Розділ 17. УГОРЩИНА

  • Загострення політичної боротьби. Поворот у внутрішній політиці

  • Становище угорців у сусідніх країнах. Паризька мирна конференція

  • Становлення однопартійної тоталітарної держави

  • Реформаторські потуги імре Надя

  • Придушення народного повстання радянськими військами

  • Тиха революція"

  • На шляху до ринкової економіки й західної демократії

  • На порозі XXI ст.

  • Розділ 18. ФРАНЦІЯ

  • Вибори до Установчих зборів 21 жовтня 1945 р. Внутрішня та зовнішня політика

  • Специфіка економічного розвитку в період Четвертої республіки

  • Франція в період урядів "третьої сили"

  • Криза режиму Четвертої республіки

  • Внутрішня та зовнішня політика в період президентства де Голля
  • Травнево-червневі події 1968 р. та їхні наслідки

  • Франція в період важких сімдесятих

  • Друге президентство Мінерана. Політика денаціоналізації державної власності

  • Франція у другій половині 90-х років

  • Вибори 2002 р.: відповідь крайнім правим і недовіра лівим

  • Розділ 19. ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА

  • Еволюція економічних структур

  • Лютневі події 1948 р. Встановлення владної монополії комуністів

  • Чехословаччина на шляху до "реального соціалізму"

  • Труднощі економіки. Визрівання суспільно-політичної кризи кінця 60-х років

  • Ера Г. Гусака (1969-1989)

  • Розділ 20. ЧЕСЬКА РЕСПУБЛІКА

  • Реформування соціально-економічної сфери

  • Розділ 21. СЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА

  • Соціально-економічний розвиток

  • Розділ 22. ЮГОСЛАВІЯ

  • Встановлення комуністичної диктатури. Будівництво соціалізму "по-радянськи"

  • Югославсько-радянський конфлікт 1948 р.

  • Суспільна криза початку 50-х років і перехід до самоврядного соціалізму

  • Метаморфози самоврядного соціалізму

  • Період "контрреформ"

  • Криза економічно та політичної системи

  • Розпад югославської федерації

  • Збройні конфлікти на теренах "другої Югославії"

  • Соціально-економічний розвиток Союзної Республіки Югославії

  • Проблема Косово

  • Югославська федерація: проблеми остаточного розмежування

  • Розділ 23. РЕСПУБЛІКА ХОРВАТІЯ

  • Соціально-економічний і політичний розвиток на межі століть

  • Розділ 24. РЕСПУБЛІКА СЛОВЕНІЯ

  • Успіхи й труднощі доби незалежного розвитку

  • Розділ 25. РЕСПУБЛІКА МАКЕДОНІЯ

  • Соціально-економічний і політичний розвиток

  • Проблема албанського автономізму

  • Розділ 26. РЕСПУБЛІКА БОСНІЯ ТА ГЕРЦЕГОВИНА

  • Успіхи і труднощі повоєнної стабілізації

  • Розділ 27. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ

  • Післявоєнне мирне врегулювання в Європі. Мирні договори 1947 р.

  • Німецька проблема

  • Утворення і діяльність ООН у перші післявоєнні роки

  • Початок "холодної війни"

  • Економічні важелі Заходу. Доктрина Трумена та "план Маршалла"

  • Блокова політика великих держав

  • МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 50-х -ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 70-х РОКІВ

  • Крах колоніальної системи

  • Становлення та розвиток інтеграційних процесів

  • Локальні конфлікти на полі "холодної війни"

  • Три центри сили у Західному світі. Суперечності чи співпраця?

  • Міжнародна розрядка в першій половині 70-х років. ІІ значення для формування міжнародних відносин

  • Проблема безпеки та співробітництва у Європі

  • МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 70-х - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 80-х РОКІВ

  • Розвиток радянсько-американських відносин у другій половині 70-х— першій половині 80-х років

  • КАРДИНАЛЬНІ ЗМІНИ В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН У СВІТІ НАПРИКІНЦІ XX-НА ПОЧАТКУ XXI СТ.

  • Зустрічі "нагорі". Перші кроки на шляху роззброєння

  • Крах комунізму в Східній Європі. Розпад СРСР

  • Поглиблення Інтеграційних процесів у Європі та світі

  • СНД у 90-ті роки

  • Нова роль НАТО: надії і тривоги

  • Формування нової моделі посткомуністичного світу в 90-ті роки

  • Характерні видозміни у форматі міжнародних відносин після 11 вересня 2001 р.

  • Погляд у майбутнє

  • ЛІТЕРАТУРА