Перша сесія Верховної Ради України VI скликання розпочала роботу 23 листопада. Через тиждень у парламенті було оголошено про створений коаліції демократичних сил із фракцій БЮТ і НУНС. Головою Верховної Ради обрали А. Яценюка. 18 грудня, після внесення президентом до парламенту кандидатури Ю. Тимошенко, Верховна Рада вдруге призначила її прем'єр-міністром України.
Друге урядування Ю. Тимошенко стало надзвичайно складним як для неї самої, так і для всієї країни. Суть проблем крилася в жорсткому протистоянні між владою й опозицією, яка, по суті, паралізувала роботу Верховної Ради, і, що найгірше, — в самій владі. Владна "лінія розлому" мала й інституційний (конфлікт владних повноважень між президентом і Кабінетом Міністрів), і особистісний (В. Ющенко — Ю. Тимошенко) характер. З осені 2008 р. Україну накрило хвилею світової економічної кризи.
У першій пол. 2008 р. економіка України мала відносно високу динаміку економічного зростання, тривало випереджальне підвищення доходів населення, належно фінансувалися видатки бюджету. У січні — квітні заробітна плата збільшилася на 4.4,2 %, соціальні допомоги й інші виплати — на 48,1, номінальні доходи населення — на 46,2 %. ВВП перевищив аналогічний минулорічний показник на 6,2 %, а на вересень становив уже 6,7 %. Виконувалися передвиборні зобов'язання щодо виплат заморожених ощадбанківських вкладів та підвищення допомоги при народженні дитини. У травні Україна стала повноправним членом СОТ. З 1 вересня запроваджено Єдину тарифну сітку в бюджетній сфері, яка передбачає встановлення оптимальної диференціації тарифних ставок і посадових окладів.
Істотним недоліком була інфляція Лише за перших 4 місяці 2008 р. споживчі ціни зросли на 13,7 %. У травні темп їх приросту порівняно з груднем попереднього року становив 14,6 %. Це призводило до зниження ефективності соціальної політики уряду, зростання напруженості в суспільстві.
Ще серйознішою проблемою став прихід в Україну світової економічної кризи, від якої українська економіка опинилася серед найбільш постраждалих.
Дише упродовж вересня — грудня 2008 р. національна валюта в обмінних пунктах знецінилася більш ніж удвічі. Якщо у 2007 р. приріст ВВП порівняно з попереднім роком становив 7,9 %, у 2008 р. - 2,1, то вже в І кварталі 2009 р. впав порівняно з аналогічним періодом 2008 р. на 20,3 %. Однак, починаючи з весни, з'явилися деякі позитивні зрушення: знизилася динаміка падіння ВВП, уповільнилися темпи інфляції, стабілізувався валютний ринок, поліпшилися умови ліквідності банківської система. Українському уряду вдалося також переконати МВФ поновити перервану в лютому програму кредитування України.
Значне погіршення економічного становища в Україні істотно загострило перманентну політичну кризу. Поєднання економічної й політичної криз не лише загальмувало розвиток країни, а й стало серйозним викликом для збереження її державної незалежності. Та високо посадовці замість того, щоб усю енергію, ресурси й політичну волю використати для ухвалення узгоджених фахових рішень, реалізації зобов'язань перед виборцями, спрямовували їх на міжусобні політичні чвари. Це дезорганізувало їх дії в антикризовій сфері, підвищило інфляційні очікування, зумовило подальше зниження інвестиційної привабливості економіки.
Нового імпульсу політична криза в Україні отримала восени 2008 р., коли 4 вересня було оголошено про вихід блоку НУ — НС з парламентської коаліції демократичних сил. Такий крок спричинював розпад коаліції, а у разі не створення нової — розпуск Верховної Ради. Офіційною причиною демаршу пропрезидентських сил стало спільне голосування фракцій БЮТ і ПР за пакет законопроектів, які обмежували владу глави держави. Загострила протистояння між коаліціянтами і нечітка, на думку НУ — НС, позиція прем'єр-міністра Ю. Тимошенко стосовно російської агресії в Грузію.
Спроби політичних сил домовитися про створення нової парламентської більшості не принесли успіху. Тому 8 жовтня Президент Ющенко оголосив про розпуск Верховної Ради VI скликання та призначення на 7 грудня дострокових виборів. Однак дію президентського указу заблокували в судах депутатами від БЮТ. Парламентські перипетії завершилися 9 грудня, коли головою Верховної Ради замість А. Яценюка було обрано В. Литвина. Того самого дня він оголосив про відновлення демократичної коаліції в складі БЮТ, НУНС та ново приєднаного Блоку Литвина.
Відсутність єдності між гілками влади суттєво послаблювала Українську державу на зовнішньому напрямі. Зокрема, Росія, прагнучи відновити вплив на нашу країну і передусім прибрати до своїх рук українську газотранспортну систему, розгорнула масовану інформаційну атаку, метою якої була дискредитація України перед міжнародною спільнотою як ненадійного партнера у транспортуванні природного газу до країн Європи. Апогеєм спец операції стала "газова війна" проти України 7—19 січня 2009 р. У результаті повного припинення посеред зими постачання російським "Газпромом" транзитного газу через Україну постраждала не лише українська сторона, а й низка споживачів у країнах ЄС.
У перманентних конфліктах, насамперед викликаних підготовкою до чергових президентських виборів, минув і весь 2009 р. У результаті, взаємопоборювання політиків призвело не лише до розбалансованості державного механізму, втрати контролю влади за процесами в країні, декваліфікації й деградації держапарату, безвідповідальності чиновників, всеосяжного зростання корупції в суспільстві, погіршення ситуації з дотриманням законів, а й до втрати довіри до органів влади, нівелювання ідеї державності, розчарування в демократії, зневіри людей у здатності вплинути на суспільні процеси. З такими настроями українці пішли на президентські вибори 2010 р.
За результатами голосування з 18 претендентів на посаду глави держави до другого туру виборів вийшли прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко та лідер парламентської опозиції В. Янукович. Переміг Віктор Янукович: йому віддали свої голоси 48,95 % виборців, Ю. Тимошенко — 45,47 %. Не підтримали жодного кандидата 4,36 %. Активність виборців становила 69,15 % .
11 березня у Верховній Раді було оголошено про створення нової парламентської коаліцій "Стабільність та реформи", до якої увійшли фракції Партії .регіонів, комуністів, Блоку Литвина та депутати-перебіжчики з НУ—НС і БЮТ. Тоді ж Верховна Рада затвердила новим прем'єр-міністром України одного з лідерів фракції Партії регіонів Миколи Азарова,
Діяльність України на міжнародній арені після проголошення незалежності
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія України: відповіді на екзаменаційні білети» автора Лазарович М.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Україна на сучасному етапі (2005—2010 рр.)“ на сторінці 2. Приємного читання.
