– Організація українських націоналістів ніколи не була і не могла бути винятком із цього правила;
– ОУН перебувала під постійним наглядом спеціальних служб тих країн, в яких існували її Крайові екзекутиви та функціонував її Провід, а саме: Австрії, Італії, Німеччини, Польщі, Словаччини, Чехії.
Останнє – аж ніяк не умоглядний висновок автора. Це – буденна реальність українського націоналістичного руху. Загляньмо за її лаштунки – настільки, наскільки це взагалі можливо.
«Архів Сеника»
«Восени 1933 р. та в 1934 р. » чеські компетентні органи, які проводили «перевірку» провідних членів ОУН у Празі, захопили історію Організації, отже і в нашу з вами історію вони ввійшли під назвою «Архів Сеника».
Хто такий Омелян Сеник?
Сеник, Омелян (1891–1941). Народився в м. Яворів (сучасна Львівська обл.). Ветеран Першої світової війни, в 1918–1920 рр. – старшина Української Галицької армії. Член УВО з 1921 р., у 1928–1929 рр. – її крайовий комендант. У 1929 р. – один із співзасновників ОУН один із її вищих керівників (разом із Євгеном Коновальцем, Ріхардом Ярим). У 1934 р. запідозрений у зраді ОУН, але виправданий Революційним трибуналом. Після вбивства Коновальця був фактичним керівником ОУН, головував на Другому Великому зборі ОУН. 1939 р. У червні 1941 р. призначений керівником Похідної групи ОУН, яка мала проголосити Українську державу в Києві. Убитий членами ОУН Бандери (?) в Житомирі.
Що таке «Архів Сеника»?
Це – «418 оригіналів і 2055 фотокопій різних машинописів і рукописів-списків, звітів, протоколів, рахунків, телеграм тощо організаційно першорядної вартості», які конфіскувала чеська поліція у самого Сеника та в деяких інших діячів ОУН і передала головуючому на Варшавському процесі. Це – листи, звіти, рахунки, протоколи, різноманітні організаційні документи,[77] які стали підставою для проведення масовіх арештів членів ОУН».[78] Головним підозрюваним у «здачі» документів був Я. Барановський – на суді сторона звинувачення згадувала анонімного «закордонного інформатора».
Омелян Сеник
Одна з чеських газет у січні 1934 р. повідомляла: «В грудні 1933 р…Коновальця покликали до Берліна, де генерал фон Рейхенау і тодішній інспектор гестапо Дільс висловили побажання, щоб ОУН почала націоналістичну пропаганду на радянської Україні, передовсім серед військових, а також у колгоспах. Одночасно ОУН мала утриматися від подальших протипольських акцій і натомість почати працювати серед українців у Чехословаччині і Румунії. Тими напрямними Коновалець був дуже пригнічений, бо знав, що Крайова екзекутива не захоче з ним погодитись…»[79]
Хто такий генерал Рейхенау?
Генерал В. фон Рейхенау
Вальтер фон Рейхенау (Walter von Reichenau) (8.10.1884 – 17.01.1942). Народився в м. Карлсруе в родині генерала. Професійний військовий, учасник Першої світової війни. В 1915 р. – заступник начальника штабу дивізії. За бойові заслуги удостоєний шести орденів, у т. ч. Залізного хреста обох ступенів. У 1920–1933 рр. служив у рейхсвері, з 1933 р. – у вермахті. З жовтня 1935 р. – командувач 7-м військовим округом (Мюнхен), генерал-лейтенант. З лютого 1938 р. – командувач групи військ, які окупували Судетську область Чехословаччини, згодом – Чехію та Моравію. Автор присяги збройних сил Німеччини особисто А. Гітлеру. У вересні 1939 р. – командувач 10-ї армії, кавалер Лицарського хреста, генерал-полковник. У 1940 р. захопив Бельгію. З липня 1940 р. – генерал-фельдмаршал. У 1941 р. – командувач 6-ї армії у складі групи армій «Південь», з 1 грудня командувач цієї групи армій. Загинув в авіакатастрофі у Львові.
Хто такий Р. Дільс?
Рудольф Дільс (Rudolf Diels) (16.12.1900 – 18.11.1957). Народився в заможній селянській родині. Учасник Першої світової війни. Закінчив правничий факультет Магдебурзького університету. З 1930 р. – співробітник Міністерства внутрішніх справ Пруссії, радник, спеціалізувався на боротьбі із радикальними політичними партіями – комуністами та нацистами та ін. На початку 1933 р. – керівник прусської політичної поліції, перший керівник державної таємної поліції Німеччини (гестапо). З 1933 р. – член СС. З 1 квітня 1934 р. – у відставці. Обіймав керівні посади в Берліні та Кельні. З 1937 р. – член НСДАП. Оберфюрер СС (з 1939 р.). Заарештований 1945 р. англо-американськими союзниками. Звільнений 1948 р. У 1948–1953 рр. працював в уряді та МВС землі Нижня Саксонія (ФРН). Загинув під час полювання (за іншими даними – вкоротив собі віку).
«Архів Сеника» (продовження)
Захопивши архів ОУН, який в сучасній літературі ще називають «Архівом Сеника – Барановського», чеські правоохоронні органи негайно поділилися інформацією з польськими та, можливо, іншими колегами. Саме ці документи польська прокуратура і оприлюднила під час Варшавського процесу 1935–1936 рр. Захоплені матеріали сприяли компетентним органам Польщі фактично розгромити ОУН.
Дільс у 1933 р.
Неабияку роль у цьому відіграв один з найактивніших провідників Організації Роман Барановський – встановлений агент польської спецслужби. «Існує переказ, – зауважує у зв’язку з цим Г. Гордасевич (не вказуючи при цьому джерело цього «переказу»), – згідно з яким «під час побачення в тюрмі із братом Степан Бандера встиг йому сказати, що польська поліція знає про такі справи, які були відомі лише двом особам: самому Бандері та Ярославу Барановському».[80] Тут Г. Гордасевич припустилася очевидної помилки – в цьому контексті мова може йти тільки або про Романа Барановського, «поліційного донощика і провокатора, зрадника своєї організації, торгівця життям своїх товаришів»,[81] або про Ріка Ярого, одним з псевдонімів якого був «Ярослав Барановський». Останнє, однак, невирогідно – Р. Ярий обіймав провідні позиції в ОУН до моменту арешту німцями 16 вересня 1941 р. Але про нього – трохи згодом.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Проект «Україна». 30 червня 1941 року, акція Ярослава Стецька» автора Яневський Д.Б. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ III Практика українського націоналістичного руху“ на сторінці 9. Приємного читання.