Розділ III Практика українського націоналістичного руху

Брестська тюрма, в якій утримувався С. Бандера (тепер СІЗО № 7, м. Брест)

Один із «старих» корпусів Брестської тюрми (СІЗО № 7, сучасний вигляд)

Тут Бандеру і застала німецько-польська війна. 14 вересня (це був четвер) передові частини 19-го моторизованого корпусу генерала Гейнца Гудеріана атакували місто.

17 вересня його солдати захопили фортецю, а 22-го, згідно з умовами злочинної угоди Сталіна та Гітлера, передали місто своєму союзникові – Червоній армії в особі командира 29-ї танкової бригади ЧА Семена Кривошеїна.

Гейнц Гудеріан, командувач 19-го моторизованого корпусу

Семен Кривошеїн, командувач 29-ї ТБ ЧА

Парад переможців. На трибуні – представники союзних держав – СРСР та Німеччини Г. Гудеріан та С. Кривошеїн.

Брестська тюрма. «Золотий вересень» 1939 року

Що відбувалося в Брестській тюрмі в перші дні вересня?

Достеменно ми це вже ніколи не дізнаємося.

Наразі маємо чотири, як мінімум, версії того, що сталося.

Версія М. Посівнича

Кандидат історичних наук, науковий працівник відділу визвольних змагань Львівського історичного музею та Музею Р. Шухевича, президент фонду «Літопис УПА» Микола Посівнич[74] пише: «13 вересня 1939 р. у воєнному хаосі в’язні-націоналісти визволили Степана Бандеру з камери-одиночки і разом подалися в південно-західному напрямку». Тобто – в напрямку на фортецю, навколо якої саме в цей час точився смертельний двобій між трьома дивізіями Гудеріана (3-я танкова, 2-га та 20-та моторизовані, приблизно 40–45 тис. вояків) та чотирма батальйонами захисників (2000 вояків) під командуванням генерала Костянтина Плісовського.

Бригадний генерал К. Плісовський – комендант Брестської фортеці (знищений злочинним радянським режимом у Катині в 1940 р.)

У цьому разі далі шлях групи українських націоналістів міг пролягати тільки в напрямку або на Люблін, або на Хелм, які лежать також на південь від Бреста.

Йдучи в цьому напрямку – а пересуватися в ті дні можна було хіба пішки або залізницями – дороги були забиті наступаючими військами, група могла потрапити під таранний удар того самого 19-го танкового корпусу та 20-ї піхотної дивізії вермахту. Наприкінці першої декади вересня вони почали обхід Варшави із північного заходу – якраз між столицею та Любліном. З жовтня радянські і німецькі союзницькі війська зустрілися в Любліні. Хелм було окуповано німцями 8 жовтня.

Маршрут групи Бандери в Бересті 13 вересня 1939 р. (за М. Посівничем): А – тюрма; В – фортеця; відстань: 2,5 км

Варіант 1. Можливий маршрут групи націоналістів з району Брестської фортеці: А – Брест; В – Хелм; відстань: 125 км

Варіант 2. Можливий маршрут групи націоналістів з району Брестської фортеці: А – Люблін; В – Брест; відстань: 162 км

Можливий маршрут групи націоналістів після звільнення з Брестської в'язниці: А – Сокаль; В – Брест; відстань: 242 км