Орієнталізм

звичайно користувалися у своїй праці найвідоміші поети, митці та вчені. Частина

третя, «Орієнталізм сьогодні», починається там, де закінчилася частина

попередня, близько 1870 р. Це період великої колоніальної експансії на Схід, яка досягає своєї кульмінації під час другої світової війни. Останній розділ

третьої частини описує зміщення від британської і французької до американської

гегемонії; нарешті, тут-таки я намагаюся ескізно змалювати сучасні

інтелектуальні й суспільні реальності орієнталізму в Сполучених Штатах.

3. Персональний вимір. У своїх «Тюремних

зошитах» Ґрамші пише: «Стартовою точкою критичного аналізу є усвідомлення того, хто ти насправді такий, і «пізнання себе» як продукту сучасного історичного

процесу, який залишає в тобі безліч слідів, не залишаючи там реєстру». В

єдиному англійському перекладі книжки Ґрамші його зауваження на цьому й

закінчується, тоді як насправді Ґрамші у своєму італійському ориґіналі додає

сюди ще такі слова: «Отже, необхідно на самому початку скласти такий реєстр» 16.

Чимала частка з мого внеску в це дослідження походить

від того, що я мислю себе людиною Сходу, адже моє {42} дитинство минуло в

двох британських колоніях. Уся моя освіта в цих колоніях (Палестина та Єгипет) і згодом у Сполучених Штатах була західною, і все ж глибоко закорінене ще в

перші роки мого життя усвідомлення того, що я належу до Сходу, збереглося. В

багатьох відношеннях моє вивчення орієнталізму було спробою внести до реєстру

ті сліди, які залишила в мені, людині східного кореня, епоха — сліди культури, домінування якої завжди було таким могутнім фактором у житті всіх жителів

Сходу. Ось чому ісламський Схід не міг не опинитися в центрі моєї уваги. Не

мені судити, чи все те, чого я досяг, і є тим самим реєстром, про який згадував