Орієнталізм

Телебачення, кінофільми і всі засоби масової комунікації втискують інформацію у

все більш і більш стандартизовані форми. У тому плані, в якому йдеться про

Схід, стандартизація та культурна стереотипізація інтенсифікували вплив

створеної в дев’ятнадцятому сторіччі академічної та романтичної демонології

«таємничого Сходу». І ніде це не проявляється так виразно, як у способах

сприйняття Близького Сходу. Три речі сприяли перетворенню навіть найпростішого

уявлення про арабів та іслам на глибоко політизоване, майже пронизливо чутливе

сприйняття: по-перше, історія загальнопоширеної антиарабської та антиісламської

упередженості на Заході, що безпосередньо віддзеркалюється в історії

орієнталізму; по-друге, боротьба між арабами та ізраїльським сіонізмом і її

вплив на американських євреїв, як і на ліберальну культуру й населення в

цілому; по-третє, майже цілковита відсутність будь-якої культурної позиції, що

або ж уможливлювала б ідентифікацію з арабами та ісламом, або ж дозволяла б

неупереджено їх обговорювати. Більше того, видається цілком очевидним, що

оскільки Середній Схід нині так близько ототожнюється з політикою великих

держав, нафтовою економікою, а також вузьколобою дихотомією між волелюбним

демократичним Ізраїлем та лихими, схильними до тоталітаризму

терористами-арабами, шанси на те, що людині, яка говорить про Близький Схід, пощастить прояснити свої погляди, є дуже малими.

Мій власний досвід у всіх цих справах почасти пояснює, чому я взявся за написання цієї книжки. Життя араба-палестинця на Заході, й

зокрема в Америці, дуже нелегке! Тут існує майже одностайність у тому, що