Так говорив Геббельс

* Сьогодні навіть найрадикальніші заходи не можна назвати радикальними і сама тотальна війна недостатньо тотальна.

* Моя партія — моя церква.

* Спокій — батько всіх великих думок.

* Юриспруденція — продажна дівка політики.

* Май мужність жити в небезпеці!

* Власність зобов'язує й міцно прив'язує.

* Найгірший ворог будь-якої пропаганди – інтелектуалізм.

* Країна населена сумішшю рас, яку не назвеш народом. (Про США)

Розділ 1

Комунізм без маски

Промова на щорічному партійному з'їзді НСДАП, 13 вересня 1935 р.

Ця промова була виголошена 13 вересня 1935 року на щорічному з'їзді націонал-соціалістичної партії Німеччини і справила велике враження на всіх присутніх. В ній розповідають про справжню сутність більшовизму та сил, які стоять за ним.

На початку серпня цього року одна з найвпливовіших англійських газет надрукувала передову статтю під назвою «Дві диктатури», в якій була зроблена наївна та невдала спроба показати читачам газети ряд подібностей, ніби існуючих між російським більшовизмом та німецьким націонал-соціалізмом. Стаття ця викликала неймовірну кількість палких дискусій в міжнародних колах, що служить зайвим доказом того, що навіть у найвидатніших західноєвропейських колах існує разюче нерозуміння тієї небезпеки, яку комунізм становить для життя окремої людини і всього народу. Ці люди продовжують залишатися при своїй думці, незважаючи на всі ті страшні і жорстокі події, які відбулися в Росії останні вісімнадцять років.

Автор цієї статті твердить, що символи, які сьогодні протистоять одне одному, а саме символи більшовизму і націонал-соціалізму, уособлюють собою режими, «схожі за основною структурою і однакові за багатьма своїми законами і нормами. Ця схожість постійно зростає».

Далі він говорить: «В обох країнах існує та ж цензура в мистецтві, літературі і, звичайно ж, у пресі, така ж війна з інтелігенцією, нападки на релігію, а також масова демонстрація зброї, чи то на Червоній площі або ж на Темпельхофер-Фельд». «Вражаючим і жахливим є те, — заявляє він, — що ці два народи, колись настільки різні, виховуються і навчаються жити за настільки схожими і настільки сірими шаблонами».

Тут багато марнослів’я й мало розуміння. Анонімний автор цієї статті явно не вивчав основних принципів ні націонал-соціалізму, ні більшовизму. Він бачить лише деякі поверхневі явища; він уявлення не має про те, що висловлювали з цього питання серйозні журналісти, і не пов'язує свої погляди з їх об'єктивними заявами. Це, абсолютно неправильне судження з даного питання можна було б, знизавши плечима, обійти мовчанням і вважати частиною повсякденного буття, якби не той факт, що обговорювані тут проблеми належать за своєю суттю до політичних явищ, які мають велике значення для майбутнього Європи. Крім того, це, на диво поверхневе, судження про цю проблему не є поодиноким випадком, але має розглядатися з точки зору набагато більш широкої і більш впливової частини західноєвропейської думки.

Я ж, у свою чергу, спробую проаналізувати основні елементи більшовизму і показати їх для німецької та європейської громадськості якомога чіткіше. Завдання це не з легких, враховуючи, що пропагандистські установи комуністичного Інтернаціоналу, поза всяким сумнівом, добре організовані, і їм вдалося представити світовій громадськості за межами радянських кордонів абсолютно неправильну картину більшовизму. Ця картина являє собою величезну небезпеку через напругу, що вона може викликати і, без сумніву, викличе. Відзначимо також ту глибоку ненависть, яку живлять ліберальні кола усього світу по відношенню до націонал-соціалізму та його практичної, творчої роботи в Німеччині. Це нерідко призводить до помилкових висновків, на кшталт вищезгаданих. Вони не бачать найголовнішого. Міжнародний комунізм повністю покінчить з усіма національними та расовими особливостями, притаманними людській натурі; у власності ж він бачить основну причину краху світової торгівлі в капіталістичній системі. Тому він експлуатує все це за допомогою гігантської, ретельно організованої і жорстокої системи дій, нехтуючи особистими цінностями і жертвуючи особистістю для виготовлення масового ідола, що представляє собою жалюгідну пародію на справжній сенс життя. У той же час він ігнорує і знищує всі ідеалістичні і високі спонукання людей і народів за допомогою своїх грубих і порожніх матеріалістичних принципів. У свою чергу, націонал-соціалізм бачить у всьому цьому — у власності, в особистих цінностях, в народі, расі, принципах ідеалізму — ті сили, які рухають будь-якою людською цивілізацією і визначають її цінність.

Більшовизм чітко заявляє, що його мета — світова революція. В його суті лежать агресивні і міжнародні прагнення. Націонал-соціалізм же ж обмежується однією Німеччиною і не є продуктом для експорту — як за абстрактними, так і за практичними властивостями. Більшовизм заперечує релігію як принцип, цілком і повністю. У релігії він бачить лише «опіум для народу». Націонал-соціалізм же, навпаки, захищає і підтримує релігійні переконання, віддаючи у своїй програмі пріоритет для віри в Бога і того надприродного ідеалізму, визначеного самою Природою для вираження расового духу народу. Націонал-соціалізм може служити прикладом для нової концепції і нової форми європейської цивілізації. Більшовики ж розгорнули кампанію, очолювану євреями і за участі міжнародної організованої злочинності, проти культури як такої. Більшовизм виступає не лише проти буржуазії, але й взагалі проти людської цивілізації.

Його кінцевим підсумком буде руйнування всіх торговельних, соціальних, політичних та культурних надбань Західної Європи на користь кочової міжнародної змові, яка не має коріння і яка знайшла своє вираження в іудаїзмі. Ця грандіозна спроба знищити цивілізований світ таїть у собі величезну небезпеку, оскільки комуністичний Інтернаціонал, який є майстром введення в оману, зумів знайти собі покровителів і першопрохідців серед великої частини цих інтелектуальних кіл Європи, фізичне і духовне знищення яких буде першим результатом світової більшовицької революції.

Більшовизм, який є насправді нападом на світ особистості, робить вигляд, ніби він є провісником розуму. Там, де того вимагають обставини, він постає вовком в овечій шкурі. Але під брехливою маскою, яку він то тут, то там одягає на себе, незмінно таяться диявольські сили руйнування світу. Там, де у нього була можливість застосувати на практиці свої теорії, він створив так званий «робітничо-селянський рай» у вигляді гігантської пустелі жебраків і голодних людей. Якщо ми подивимося на його доктрину, то ми побачимо кричуще протиріччя між його теорією і практикою. У теорії він пристрасний і грандіозний, але за його привабливою зовнішністю ховається отрута. Насправді він страшний і жахливий. Це видно з мільйонів жертв, принесених на його вівтар, — мечем, сокирою, голодом, мотузкою ката. Його вчення обіцяє безмежну «владу робітників і селян», безкласовий суспільний лад, що охороняється державою від експлуатації; він проповідує такий економічний принцип, при якому «все належить всім», і що згідно з цим нарешті настане мир у всьому світі.