TextBook Туркофільські мотиви звучать у низці його творів, але чи не найкраще вони були представлені в поемі «Маруся Богуславка». Звісно, Куліш розуміє, що між українським і османським світами – протистояння. Наприклад, це звучить у таких віршованих рядках, які нібито представляють козацьку позицію:
«Будуть море пліндрувати,
Пити да гуляти,
А нас кляті азіати
У полон займати.
Будуть пити, в кобзи грати,
Здобич прославляти,
А й – той Стамбул завзятий
Бранцями сповняти!»660
У цих словах помітне несприйняття Кулішем «козацької цивілізації». Адже її репрезентанти п’ють, гуляють, плюндрують. Це деструктивна сила, яка протистоїть силі конструктивній.
Тема цивілізаційного протистояння між українцями й турецьким світом не раз звучить у поемі. У тому протистоянні Куліш, радше, знаходиться на боці турків. Він вважає, що це протистояння для нас є шкідливим і часто інспірується брехнею:
«Співай же, Музо, про ту лжу велику,
що вагонить над Сходом і Заходом,
збиває письмаків із пантелику
І туманом лягає між народом»661.
Маруся Богуславка ніби знаходить спільну мову між двома цивілізаціями. Хоча з одного й іншого боків є несприйняття один одного, протидія. Через усю поему проходить тема порозуміння українців з тюркським світом.
У віршованій драмі Куліша «Байда, князь Вишневецький» теж можна запримітити туркофільські мотиви. Головний герой твору намагається шукати правду, мандруючи Польщею, Османською імперією й Московією:
«Козако-Україно-Запорозька
На те стоїть, на те живе й воює,
Щоб люде в світі не забули правди.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Півтори тисячі років разом. Спільна історія українців і тюркських народів» автора Петро Кралюк на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тюркський світ в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст“ на сторінці 5. Приємного читання.