— Ти передав гестапо документ штабу Грачова?
— Ні!
— Ось записка від Караушева. — Сивобровий підняв над головою клаптик білого полотна з номером. На звороті темнів напис:
«Продав зв'язковий Карпенка. Я бачив документ, помічений грифом «К» на столі слідчого. Убийте гада! Помстіться за нас! За дітей наших…»
— Це фальшивка! — дико заверещав Кутасов. — Я теж можу написати…
— Замовкни! Це написано кров'ю! Із фернемунсгале її приніс він. — Сивобровий показав рукою в куток. Голови гефтлінгів повернулись до кубанця.
— Правду я кажу, Петре?
— Правду, — над силу промовив бородань.
Лавина зірвалась.
— Досить!
— Кінчай гада!
— Під стелю його!
— Тихо, — сивобровий підняв руку. — Визнаєш?
— Ні, ні, ні! Люди! Гроблять невинну душу… — Кутасов плакав, простягав до в'язнів тремтячі руки, просив, молив: — Не я. Не беріть гріха… Я доведу…
— Підійди сюди, хлопче.
Андрій вийшов на середину барака.
— Розкажи людям, хай знають усі!
Андрій хвилювався. Здавило в горлі, в мозок ударила кров, заслала очі червоним.
— Я бачив його, він… — хлопець поглянув на Кутасова.
— Голосніше!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Чорний лабіринт» автора Сичевський Василь на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЧАСТИНА ПЕРША КІНЦІ У ВОДУ“ на сторінці 53. Приємного читання.