Розділ «28. Приїзд у рим Тирідата. Рим знайомиться з мітраїзмом»

Приїзд Тирідата в Рим був подією визначною й давно очікуваною.

Його готували ретельно, оскільки провести цей захід із помпою було вигідно і Риму, і Парфії. Виїхавши з Вірменії, Тирідат із величезним почтом проїхав римськими провінціями в Малій Азії, а потім перетнув протоку Босфор, проїхав через Македонію й Іллірійські землі до Адріатичного моря й звідтіля вирушив до Італії.

Суходільний шлях був тривалішим, аніж морський, але згідно з парфянськими традиціями воду вважали священною і її не можна було опоганювати плювками чи екскрементами, тому Тирідат ніяк не міг довго пересуватися морем. Таким було офіційне пояснення того, що Тирідат майже весь шлях до Рима подолав суходолом. Утім, судячи з того, що у зворотну дорогу він вирушив усе-таки морем, справжні мотиви того, що він їхав у Рим переважно сушею, були іншими, узгодженими з римською стороною. Поїздка суходолом пишного царського почту ніби підкреслювала всім, яке величезне й могутнє царство мусить звертатися до Риму з проханням про визнання. До почту Тирідата входила верхівка парфянської та вірменської знаті.

Усе блищало золотом, із чистого золота був і головний убір дружини Тирідата. Делегацію супроводжував зять командувача римських військ на Сході Доміція Корбулона - Анней Вініціан із трьома тисячами вершників. На шляху посольства давали різні вистави, влаштовували гладіаторські бої. Було зроблено все, щоб візит Тирідата запам’ятався як парфянам, так і римлянам. Нерон не скупився на витрати - на кожен день поїздки імператорська скарбниця виділяла 800 тисяч сестерціїв*.

____________________

* 4 сестерції дорівнювали тоді 1 денарію - високопробній срібній монеті, що важила приблизно 3,4 грама. Тобто щодня на зустріч Тирідата і його почту римська скарбниця витрачала суму, еквівалентну більш ніж 680 кілограмам високопробного срібла.

Нерон зустрів Тирідата в Неаполі, де на честь гостя було дано бої ефіопських гладіаторів. Після цього було визначено точну дату прибуття Тирідата в Рим. Дату цю було оголошено римлянам спеціальним імператорським едиктом. Через хмарну погоду зазначений час зустрічі Тирідата довелося потім перенести, але коли він нарешті прибув, це було видовище - «все місто вироїлося привітати принцепса й подивитися на царя».

За словами Светонія Транквілла, навколо храмів на форумі вишикувалися озброєні когорти, сам Нерон в одіянні тріумфатора сидів на ростральній трибуні, у консульському кріслі, оточений бойовими значками й прапорами. Зійшовши до Нерона спеціальним похилим помостом, Тирідат схилився до його колін і поцілував їх. А потім Нерон на благання Тирідата зняв з нього звичайний головний убір знатного парфянина і поклав йому на голову золоту діадему - символ царської влади, при цьому сенатор преторського звання голосно перекладав для юрби слова благання. Потім Нерон вирушив із Тирідатом до театру, де посадив того поруч із собою, а звідти, будучи проголошеним «імператором», «приніс лаври в Капітолійський храм і замкнув заповітні ворота Януса на знак того, що ніде більше не ведеться війна».

Пліній Старший та Діон Кассій, які також описали приїзд Тирідата, вказують, що прибулі з ним жерці-маги за згодою Нерона надали йому почесті як втіленню Мітри - парфянського бога світла. Такі почесті були звичними для парфянських царів.

У Римі це, можливо, був один із перших випадків знайомства з мітраїзмом. Незабаром ця релігія пошириться всією імперією, й десятки храмів Мітри стоятимуть у Британії, Германії, Дакії, по всій Італії, та й у самому Римі, не кажучи вже про східні провінції.

Візит Тирідата закріпив мир між Парфією та Римом. Від’їжджаючи, Тирідат обіцяв Нерону перейменувати свою столицю Артаксату на Неронію, а Нерон подарував йому сто мільйонів сестерціїв. Гроші ці було витрачено не марно. Надійний мир із Парфією було встановлено на довгі роки. Навіть коли наприкінці правління Нерона в Римі розпочалася міжусобна війна, кордон із Парфією залишався спокійним