Розділ «V ЧАСТИНА»

У Станиславові засуджено 19 березня 1934 року, за приналежність до ОУН і ширення підпільних видань, Ярослава Дутку на 2 роки тюрми.

У Львові засуджено в квітні; 12-го: Юрка Кушніра з Бартатова, за поширювання летючок, на один рік ув'язнення. – 17-го: адвокатського соліцитатора Володимира Осідача з Рави Руської, за приналежність до ОУН і поширювання її видань, на 3 роки, Гр. Галаня на 2 і пів року, Теодора Бакая і Мирослава Стасіва по 2 роки тюремного ув'язнення.

У Крем'янці на Волині засуджено 28 квітня 1934 р. Марію Черкавську на 10 місяців, а Ольгу Шубську на 8 місяців ув'язнення – за демонстрацію під тюрмою у зв'язку з засудженням 27 членів ОУН.

У травні того ж року в Миколаєві над Дністром засуджено Івана Василева на 10 місяців, а Миколу Хоміцького на 8 місяців ув'язнення за те, що вони поставили хрест на тому місці, де спіймано Біласа і Данилишина.

Львівський суд звільнив Миколу Матвійчука, обвинуваченого за побиття, з наказу ОУН, польського професора.

В Бережанщині арештовано в травні 1934 р. селян: Василя Лихолата з Потока, Федька Ціцюру та Миколу Лотоцького з Куропатників і студента Івана Думина з Потуторів.

У Бережанах засуджено 12 травня, за приналежність до ОУН, селян з Кнісела: Тибора на 3 роки, а Михайла Липового на 2 і пів року ув'язнення.

У Підгайцях засуджено 26 травня, за участь у бійці з поліцією біля могил УСС у Вівсю: Вол. Токара на 10 місяців, Я. Вальорного на 7 місяців, Марію Терлюк на 6 місяців ув'язнення.

У Львові за приналежність до ОУН і кольпортаж нелеґальної літератури засуджено: 7 червня – Ольгу Соколовську на 3 роки, Марію Ганіткевич і Марію Гук по півтора року, Анну Романовську на один рік тюрми. Ол. Фед-чинського1 засуджено за те саме на 2 роки ув'язнення.

За приналежність до ОУН і кольпортаж; її літератури засуджено в Самборі: 6 червня 1934 року – Марію Гузичак на 2 роки, а 7 червня Василя Андрієвського на 4 роки ув'язнення. 15-16 червня самбірський суд розглядав справу кривавого зудару з поліцією під час панахиди на могилі Героїв у Мокрянах, пов. Самбір, і засудив: Петра Стрижика, Теодора Качмара, Михайла Лучку, Ілька Балабуха та Платона Кравця по 3 роки, Ст. Михаля і Мих. Качмарика по 2 роки, Ф. Вонсовича на 1 рік, В. Наконечного на 10 місяців, М. Міляковського і П. Плюту по 6 місяців ув'язнення. Д. Гадача, І. Кайдровича і С. Хому звільнено.

У Бережанах за приналежність до ОУН та участь у шкільній акції засуджено: 10 червня 1934 року – Ол. Ригайла на 2 роки і 3 місяці, а Іллю Джулинського на 2 роки, Андрія Мандзія на 2 роки ув'язнення.

У Тернополі засуджено в червні Миколу Омелька з Ходачкова на 2 і пів року тюрми.

За участь у шкільній акції на терені Яворівщини засуджено в Перемишлі: Ґумовського на 5 років, Форостюка на 3 роки, Тимка Дацка на 2 роки, Сенька Дацка на півтора року ув'язнення.

У другій половині червня 1934 року, у зв'язку з убивством польського міністра Пєрацького, проведено серед української молоді на всьому терені польської держави масові арешти. Закордонна преса інформувала на підставі звідомлень своїх кореспондентів, що кількість арештованих тоді українців перевищила тисячу осіб.

За вбивство польського поліціянта Ґловяка засуджено в Тернополі в червні 1934 року членів ОУН Євгена Костецького й Олександра Литвина на кару смерти, а Петра Флінту на досмертне ув'язнення.

17 червня 1934 року у Мартинові Старому біля Галича за приналежність до ОУН ув'язнено Данила Чайковського.

В липні 1934 р. за приналежність до ОУН суджено двох селян з Поздимира, пов. Сокаль в справі Теодора Здриля: Миколу Бучка засуджено на 5 років в'язниці, а Петра Василину звільнено.

В Улючі арештовано в липні: студ. Романа Солтикевича, Павла Харудчака та Володимира Поливку.

Суд в Коломиї за приналежність до ОУН і кольпортажу летючок ОУН, засудив у липні 1934 уч. ґімн. Івана Бабюка на 3 роки в'язниці, а учнів ґімн. Василя Андрусяка та М. Ткачука звільнено.

Суд в Луцьку засудив в липні Макара Чайківського й Михайла Кодню по 12 літ і Максима Бондарука на 10 літ в'язниці за те, що в листопаді минулого року в селі Старий Рачин, Горохівського повіту, вбили жида Абрума Басера. Басер належав колись до „Просвіти”, а в останніх часах був конфідентом поліції, за що, як каже акт обвинувачення, згадані особи його вбили.