Розділ «V ЧАСТИНА»

В Самборі 7 грудня 1933 р. засуджено сільських хлопців з Татар. Кісика і Василькевича по 1 рокові в'язниці за участь у шкільних саботажах (знищення державного гербу і портретів польських діячів), а Дідуха звільнено.

Суд присяглих у Станиславові, 13 грудня, за наклеення протидержавної летючки ОУН на брамі церкви в Назавізові, пов. Надвірна, засудив робітника Михайла Рудака з Назавізова на півтора року тюрми.

У Тернополі засуджено 20 грудня 1933 р., за приналежність до ОУН і протидержавну діяльність ґімназиста Осипа Шкамбару на 8 років, м'ясара Богдана Мушку на 6, дяка Осипа Фуртака на 3, столярських учеників Олександра Гориня і Михайла Винничука по два і пів року тюремного ув'язнення, а кравнця Миколу Сиротюка звільнено.

Окружний суд в Тернополі, за приналежність до ОУН та ширення аґітації, засудив 20 грудня 1933 р. студ. мед. Ярослава Флінту на 3 роки тяжкої тюрми і заплачення 160 злотих коштів.

У Варшаві найвищий суд 23 грудня 1933 р. уневажнив присуд Бережанського суду з дня 24 травня, яким засуджено селянина Миколу Метанчука на 4 роки за кольпортажу нелеґальної літератури, а дня 27 грудня уневажнив присуд золочівського суду, що 27 вересня засудив за приналежність до ОУН і розкидання листівок під час Великодня Степана Падковського на 5 років в'язниці.

В Дубні за розкидання листівок ОУН та бійку з поліційним аґентом у часі свята Козацьких Могил під Берестечком засуджено ученика Л. Борща на 3 роки, селянина Л. Кирійчука – на 1 рік в'язниці, а селянина Т. Кирійчука звільнено.

В Коломиї засуджено за приналежність до ОУН, кольпортажу нелеґальної літератури та збірки на Бойовий Фонд: Фр. Сабадаша – на 2% Року, Миколу Синюка – на півтора року в'язниці.

У Львові засуджено 28 грудня 1933 року студента Івана Климова на 15 місяців в'язниці за приналежність до ОУН і кольпортажу нелеґальної літератури на Волині і в Сокальщині.

Львівський суд присяглих за кольпортажу відозв ОУН у справі шкільництва засудив Григорія і Михайла Кусяків на півтора року в'язниці кожного.

В Самборі за участь у шкільних саботажах були суджені 30 грудня 1933 р. два сільські хлопці з Волощі: Марків і Бадецький. Обидвох звільнено.

„Згідно з офіційними польськими даними на день 1 листопада 1933 р. було в Польщі 43 тисячі в'язнів і за два роки (1932-33) відбулося 257 наглих судів, що винесли 202 засуди смерти” – відмічає „Український Націоналіст” (січень 1934) в нотатці п. н. „Держава тюрем і шибениць”.

У січні 1934 року суд присяглих у Львові засудив за розповсюджування нелеґальної літератури й приналежність до ОУН: Ілька Масиника на З роки, Володимира Короля і Корнила Кравця по 2 роки, Гриця Харчука на 1 рік тюремного ув'язнення (всі з Сокальщини). Т. Крука звільнено.

У висліді процесу перед судом присяглих у Чорткові 22-24 січня 1934 року, за приналежність до ОУН засуджено: І. Шкільного на півтора року, П. Фіґоля на 1 рік, В. Гринчишина, М. Фіґоля і М. Музику по 6 місяців, Гр. Правицького на 1 місяць ув'язнення.

Суд у Львові засудив 25 січня 1934 р. за шкільну акцію (знищення в шкільному будинку всіх польських державних емблем і вивішений на їхнє місце портретів Біласа, Данилишина, Старика і Березинського) на кару по 3 роки тюрми: Ст. Трохимчука, Iв. Демчука та В. Олеськова, усіх із Сокальщини. П. Мусія і В. Мусія звільнено.

Суд у Чорткові засудив 27 січня за приналежність до ОУН і кольпортаж підпільної літератури: Iв. Городиського на два і пів року, П. Кулиницького на рік тюремного ув'язнення, а П. Підгородецького і Ст. Шавеля звільнив.

Суд у Чорткові засудив 29 січня 1934 р. за участь у шкільній акції Івана Білоуса з Дуплиськ на рік ув'язнення.

Суд у Стрию засудив 29 січня 1934 р., за участь у шкільній акції, Михайла Панькова та Он. Полюжина по одному рокові, а Микиту Опришка й Івана Садовського з Грабівця по шість місяців ув'язнення.

У Львові засуджено 29 січня 1934 р., за приналежність до ОУН та кольпортаж літератури ОУН, М. Барана з Любіня Великого на 2 і пів року тюрми.

У Львові відбувся 31 січня 1934 року новий процес проти Зенона Коссака, на якому засуджено його за приналежність до ОУН і співучасть у нападі на пошту в Городку на спільну кару – 8 років тюрми.

Бережанський суд засудив в лютому 1934 р. Василя Кутного з Янчина, пов. Перемишляни на 6 міс. в'язниці за те, що він мав примусити двох жидів у своїм селі підписати деклярації за українською школою. Львівський апеляційний суд скасував цей присуд.