Розділ «Частина II»

3. — Справа з Антантою стоїть так: наш представн[ик] Націон[ального] Союзу, бувш[ий] міністр пошт Сідоренко412 одержав від Американського] посла в Ясах запевнення, що Америка і Англія безумовно визнають Самостійну нашу Республіку при умові ліквідації Гетьманщини нашими власними силами, але до приходу війська Антанти. Що до Франції, то вона стоїть за Федерацію України з Росією тільки через те, що боїться банкротства Росії того, що північ Росії не заплатить боргів винуватих Франції, але з погляду Американського посла фінансові моменти в Українській справі не являються рішаючими. В звязку з цим повідомляю Вас, що вчора нашою радіостанцією у Винниці перехоплена радіотелеграма Американського посла в Київ в якій говориться, що французький консул Одеси Ено 413 не є уповноважений представляти політику Антанти. Ено проводить справу в Українському питанню сепаратно і на власну відповідальність з таким розрахунком, щоби поставити і Україну і Держави Антанти перед фактом. Наше завдання ставити Антанту перед тими фактами, які ми будем створювати своїми силами, по тому Пане Отамане зі всего сказаного випливають льогічно слідуючі висновки: зараз ми повинні мати військову силу яка б стояла на сторожі інтересів нашої Державної Самостійности і била б не тільки гетьманців, але давала рішучий отпір і приймала профілактичні засоби відносно німців що заважають нам піддержкою гетьманської влади. Одночасно ми повинні бути готові і до активного отпору Антанті коли вона буде нав’язувати нам свою волю і насильно тягти в московське ярмо. Цю точку погляду і Ви яко представник вищої військової влади на лівому березі, котрому приходиться вступати в ріжні стосунки з представниками нейтральних держав чи держав Антанти, повинні розвивати і рішуче в цьому смислі висловлювати яко погляд Діректорії. В зносинах з Антантським військом, коли до того прийдеться, ніяких авансів їм не давати і висловлювати той погляд, що ми з ворогами Української Державности будемо боротись до останнього чоловіка, бо тільки державна самостійність України може забезпечити політичну волю населення України, а селянам дати землю. Для того, щоби наша позіція в цій справі була сильною треба прискорити за всяку ціну створення військової сили не тільки шляхом добровольчеських поповнень, але й мобілізації. Вказівки з приводу мобілізації одержить Н[ачальни]к Вашого Штабу.

4. — Я гадаю Пане Отамане, що Ви повинні зробити все, аби зайняти Крим і в першу чергу Дебальцево. Я маю доклад від представників запоріжських залізниць про значення дебальчевського району для цілої України щодо постачання вугілля, і наказую Вам подбати про те, що як тілько будуть зайняті ст. Дебальцево і инші в цьому районі, то негайно розпорядитись про висилку на Правобережну Україну певної кількости валок навантажених вугілем бо в противному разі нам загрожує велика небезпека від недостачі на правобереж[ній] залізниці палива для паровозів.

5. — Поки я поставлю Вам кілька конкретних питань по військовим справам, вважаю необхідним поінформувати Вас, що справи порядкування цивільною владою треба налагоджувати в тісному контакті з місцевими філіями Національного Союзу. Справа призначення Комісарів це є прерогатива відповідних органів Директорії і Ви можете по порозумінню з Національним Союзом призначати цивільних Комісарів тілько тимчасово, подаючи кандідатури на затвердження Директорії. Щодо Харьківського Губерніяльн[ого] Комісара, то моя особиста думка, що кандідатура інженера Тимошенка 414 буде сприйнята Директорією прихильно, з приводу цього я знесусь з Директорією і Вас повідомлю.

6. — Необхідно якомога ширше, не жалкуючи грошей поставити справу інформації про події, про працю Директорії, про завдання нашого руху, про військові наші успіхи шляхом відозв, оголошень і т. д. З цього приводу я настоював би Пане Отамане, щоби інформаційне бюро при Вашому Штабі розвинуло б якнайширшу працю і енергію.

7. — Для Директорії потрібні гроші адже слід, аби Ви займаючи нашими військами певні міста, де є казначейства, робили виємки з них, посилаючи підмогу і для Діректорії в установленій пропорції. Тепер прошу повідомити мене чи форсі-рує Сіра Дівізія 415 Палія наступ на Київ по лінії Бахмач-Київ. Коли ні, то треба аби вона до цього приступила і мала на увазі не тільки залізничу колію, але і Чернігівську Сошу, по котрій як у нас є відомости, тікають з Київа гетьманські прислужники і котру вони думають використати й далі. Тепер прошу коротко мене повідомити, чи можете Ви без шкоди для Ваших операцій на Слобожанщині форсірувати певними частинами наступ на Київ, взявши на увагу те, що наші частини вибили німців і гетьманців зі ст. Драбово і що частина наших військ вже переправлена на лівий берег в районі Баришполя.

ОТАМАН БОЛБОЧАН. Перш всього прохаю Директорію зробити безпосереднє роспорядження у всі банки, аби вони по першому моєму требованию видавали половину наличности мені і це роспорядження необхідно для морального оправдання, бо инакше прийдеться брати силою.

ГОЛОВНИЙ ОТАМАН. — Таке роспорядження Директорія уже видала і текст його, коли в Вас немає, я накажу Вам передати по прямому дротові.

ОТАМАН БОЛБОЧАН. — Особливо це необхідно для Харьківського банку.

2. Інформаційне] бюро у мене мається і тепер тілько поширюється.

3. Полковник Палій тримає[ться] широким фронтом по лінії Бахмач-Ромни. На днях сам буду у нього, провірю справу на місці. Для загальної справи Республіки, навіть аби це перешкоджало Слобожанщині, я повинен самі певні свої частини кинути на Київ, тоді наші руки будуть розвязані. В тім напрямку мною вже робляться всі заходи і авангарди Республіканської Запоріжської Дівізії, котра буде брати Київ, ще вчора увечері розбили гетьманців і німців під Ромоданом, і сьогодні повинні були зайняти Ромодан. Гетьманці над нашими полоненими почали знущатись.

Для мене новинка, що я повинен брати Крим, бо до цеї операції я зможу приступити не раніше як через тиждень.

Відносно Комісарів всі призначення Комісарів і Комендантів робляться мною тільки по згоді і по рекомендації з органами місцевого самоврядування і філіями Національного Союзу. Дебальцево буде зайнято. Формування війська будуть поширені. Прохаю зробити розпорядження аби надіслані кандідати на Губерніяльного Коменданта Харьківщини. 2) Декілька штабних старшин. 3) Із Бердичівського і Житомирського складів надіслати мені 60 кулеметів Люіса, 60 кулеметів Максіма або Кольта до 10 000 рушниць, 24 легких гармати і 8 важких. Потім передайте Діректорії від усього Республіканського Війська Лівобережної України найщиріше привітання. Запевняю Діректорію і Вас, Пане Отамане, що ми своє діло з честю доведем до кінця.

ГОЛОВНГИЙ ОТАМАН. Добре, привітання Діректорії передам. Тимчасом дякую Вам і всім козакам від імені Діректорії за запевнення і привіт; по змозі всі Ваші прохання виясню і сього дня ж дам ту чи иншу відповідь.

Зазначаю, що наступ на Київ буде проводитись раніш ніж Ви будете готові; держіть постійно звязок зі штабом Головної Команди, щоб я завше знав, де Ви є, а тепер прощавайте, зараз Вам будуть передавати текст ультиматуму Директорії.

(Друковано на машинці. Музей Громадознавства. Значка «633». Прага.)

(Архів С.Цапа (СГД). — Спр. З. — Б/н. Рукописна копія.)416

Документ № 3

Доповідь отамана П. Болбочана Головному отаману С. Петлюрі через генерала О. Осецького 417

10 січня 1919 р.

Доброго здоровля пане Отамане! Я Вас попросив до дроту по дуже важним екстренним справам, котрі відкладати не можна ні на одну годину. В той раз я повідомляв Вас про дуже скрутне моє становище, котре з каждим днем ставало все гірше й гірше, а тепер воно катастрофічне.